Ринок землі в Україні є. Але він тіньовий. Незаконні акти купівлі-продажу здійснюють уже давно, в обхід мораторію G

Президент Володимир Зеленський запропонував створити наступного року ринок землі.

Задамо собі запитання – чи є цей ринок сьогодні? Є. Але тіньовий із так званими чорними нотаріусами. Вони вже давно здійснюють незаконно, в обхід мораторію, акти купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Настав час провести аудит цієї землі для того, щоб мати зрозумілу картину з її оцінкою. Це при оптимістичному прогнозі займе не менше року. А за цей час варто було б розробити та прийняти закон про всеукраїнський і місцеві референдуми. Є питання, з яких обов'язково треба радитися з громадянами. Не забуваймо статтю 13 Конституції України: "Земля, її надра... є об'єктами власності українського народу". Жодна влада не в праві самостійно приймати рішення, що стосуються обігу та ринку землі. Тут своє остаточне слово має сказати український народ на всеукраїнському референдумі.

Вартість української землі сільськогосподарського призначення, за попередніми оцінками, сягає 3,5 трлн євро. Це фактично ВВП України за 40 років. 72% території країни – родюча земля. Україна – єдина країна у світі, яка має таке багатство.

Сам ринок землі потрібен. Але цивілізований, який дасть поштовх розвитку економіки і створенню нових фермерських господарств та сприятиме масовому поверненню мільйонів українських селян – заробітчан із кордону.

На всеукраїнський референдум варто винести законопроєкт, у якому експертне середовище має:

• по-перше, визначити, які землі сільськогосподарського призначення підлягають продажу, а які – ні. При цьому має бути стратегічний резерв – державний і муніципальний, включаючи рекреаційні та екологічні зони. У США, наприклад, тільки 20% земель в обороті ринку, у Канаді – 10%;.
• по-друге, чітко виписати максимальну площу землі сільськогосподарського призначення, яку може купити громадянин. Бо якщо не ввести подібне обмеження, то із землею відбудеться те саме, що і з ваучерною приватизацією, коли за безцінь усі основні промислові об'єкти опинилися в руках шести – восьми сімей;
• по-третє, право на купівлю надати лише українським громадянам, які живуть на цій землі, які працюють на ній, мають досвід ведення сільськогосподарських робіт. До цього зобов'язує стаття 13 Конституції України. У ній чітко сказано, що земля – це власність саме українського народу, який, як відомо, складається саме з українців. Вільний продаж землі будь-кому, в тому числі й іноземцям, перетвориться у відвертий земельний грабіж серед білого дня.

Якщо врахувати все це, то страхи, пов'язані з ринком землі, відпадуть самі по собі.

Джерело: "ГОРДОН"