Коли Різдво Пресвятої Богородиці й ушанування Віри, Надії та Любові. Церковний календар на вересень

Загалом у вересні 11 церковних свят
Фото: Православна Церква України / Facebook

У вересні віряни Православної церкви України після переходу на новоюліанський календар удруге справляють релігійні свята й ушановують пам'ять святих за новим календарним стилем. Перелік цих свят 1 вересня опубліковано на Facebook-сторінці Православної церкви України (ПЦУ).

Загалом у вересні 11 церковних свят.

"Відсьогодні ми розпочинаємо новий церковний рік, індикт. 2 вересня ми будемо вшановувати пам'ять преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських, а 5-го числа – батьків святого Іоана Предтечі, пророка Захарію й праведну Єлисавету", – зазначають у публікації.

8 вересня віряни святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, а 14 вересня – свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

"Пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії вшануємо 17 вересня. А ближче до кінця місяця ми вшануємо пам'ять апостола, євангеліста Іоана Богослова, а також відзначимо Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах спочивають", – нагадали в ПЦУ. 

Фото: Православна Церква України / Facebook

Контекст:

З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар.

У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих відбуватимуться на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрови Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.

Юліанський календар розробили й упровадили в 45 році до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значне розходження між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).

Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі послуговувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков постановив реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися "папським" календарем, християни східного обряду розробили свій новоюліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.

З початком російської агресії 2014 року в Україні активізувалося обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).