У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих відбуватимуться на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрови Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.
На дату святкування Великодня 2024 року (вона буде 5 травня) перехід на новий календар не вплине, оскільки традиція обчислення однакова в усіх помісних православних церков: які користуються як юліанським, так і новоюліанським календарем.
У ПЦУ наголосили, що помісний собор "зберіг за парафіями й монастирями, які бажають цього, право використовувати старий (юліанський) календар".
"Календарна реформа буде проходити без примусу, спокійно і розважливо, даючи всім можливість прийняти необхідні зміни поступово й усвідомлено", – ідеться в повідомленні.
Контекст
Юліанський календар розробили й упровадили у 45 році до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значне розходження між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).
Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі послуговувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков постановив реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися "папським" календарем, християни східного обряду розробили свій новоюліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.
З початком російської агресії 2014 року в Україні активізувалося обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).
-1 Київ
