"Із 1 вересня цього року Православна церква України офіційно переходить на новоюліанський календар. Календарна комісія нашої церкви вже підготувала відповідний календар, щоб із практичного боку не було жодних перешкод", – зазначив Епіфаній.
За його словами, до переходу на новий календар ПЦУ рухалася протягом останніх п'яти років.
"Зараз ми побачили, відчули й зрозуміли, що віряни готові до зміни календаря", – наголосив митрополит.
Пізніше ПЦУ повідомила у Facebook, що помісний собор тривав п'ять годин. У ньому брали участь духовенство й віряни з усієї України.
У рішенні собору йдеться, що хоча на ньому було схвалено перехід на новоюліанський календар, парафія матиме право й надалі використовувати юліанський календар.
Собор ухвалив низку інших рішень, які, зокрема, стосуються незалежності церкви та об'єднання всього українського православ'я.
"Засвідчено бажання і готовність нашої помісної церкви вести діалог, мета якого – досягнення єдності українського православ'я навколо Київського престолу на засадах томосу про автокефалію та згідно із принципами, раніше вже викладеними архієрейським собором", – повідомили у ПЦУ.
Контекст
Рішення про перехід на новий календар 24 травня ухвалив архієрейський собор ПЦУ.
Проблема юліанського (старого) календаря полягає в тому, що кожні 128 років у ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) та календарним (обчисленим за формулою) рівноденням. На сьогодні різниця становить 13 днів, зазначають у Facebook ПЦУ.
Указано, що новоюліанський календар є вдосконаленою формою юліанського календаря, де "пропускають" сім діб на 900 років (у григоріанському – три доби на 400 років). У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається із григоріанським.
Як наголосили у ПЦУ, новоюліанський календар використовує більшість православних церков, іноді в межах однієї помісної церкви допустиме співіснування різних календарних традицій. Введення новоюліанського календаря зі збереженням традиційної Пасхалії означатиме незмінність усталеної практики календарно-астрономічних правил для розрахунку дати Великодня та залежних від неї рухомих свят (Вознесіння Христового або П'ятидесятниці), водночас зміняться дати святкування нерухомих свят (Різдво, Покрова та інші) – на 13 днів назад, пояснили у ПЦУ.
До ПЦУ про перехід УГКЦ в Україні на новий стиль із 1 вересня для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук).