Онук Білоножка: Найбільше дід любив птахів. Крім диковинних, у нього були й звичайні кури, але ніколи навіть думки не виникало пустити на суп

"Коли треба було всім зібратися, він телефонував кожному особисто, запрошував. Бабуся теж завжди рада нас бачити, але частіше приїжджала до нас сама. Навіть коли ми їхали всією родиною з Києва, то дід завжди залишався вдома, бо відмовлявся комусь довірити своє господарство. Нам усім не вистачить пальців на руках, щоб перерахувати, скільки в нього пташок. Фазани, павичі, лебеді – в озері, а ще – риби, яких він годував котячим кормом, тому що вони дуже великі. Дві собаки. Одного разу на день народження йому подарували оленя. Уявляєте, по двору бігав маленький Бембі. Його потім віддали до зоопарку, – розповів онук артиста. – Дід обожнював тварин усе життя. Навіть батько мені розповідав, що, коли був малим, тато постійно йому купував хом'ячків, папуг, черепашок. Але найбільше дід Віталій любив пташок. Крім диковинних, у нього були й звичайні кури, але ніколи навіть думки не виникало пустити когось на суп. Усі жили на вільному вигулі своє життя, скільки їм призначено".

Віталій Білоножко – молодший нагадав, що свого часу його дід "об'їздив із концертами пів світу".

"Бував у таких місцях, куди інші в цілях безпеки відмовлялися їхати, приміром, був із виступами в Сомалі. Давав концерти в радіоактивному Чорнобилі. Майже кожну нашу розмову він закінчував словами: "Віталику, не спокушай долю". Мовляв, не ризикуй там, де без цього можна обійтися. Хоча сам він ризикував усюди і сам контролював свою долю", – додав він.

За словами онука Віталія Білоножка, артиста "завжди оточували різні люди".

"Товаришував зі звичайними роботягами, відомими журналістами й артистами, політиками та президентами України. Їх усіх об'єднувала любов до його творчості. Я щиро радий за всіх тих, хто бачив виступи мого діда з глядацької зали. Сам я завжди сидів за кулісами – і дуже пишався ним. Найбільше мені шкода, що Віталій зараз не чує те, що розповідаю, я його дуже люблю і шкодую, що раніше, можливо, не так часто про це говорив. Вдячний за те, що він подав мені приклад того, що можна, будучи абсолютно ніким, стати абсолютно всім", – резюмував він.

У цьому самому інтерв'ю Віталій Білоножко – молодший розповів, чому його дід останніми роками уникав з'являтися на людях.

Контекст:

Віталій Білоножко народився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району Сумської області. Закінчив Сумське музучилище, Київську національну консерваторію. Працював солістом Київського театру естради на Подолі, а згодом – солістом Держтелерадіо.

Артист виступав дуетом разом із дружиною Світланою Білоножко. У грудні 1995 року йому надали звання народного артиста України.

У 1999 році разом із дружиною заснував Міжнародний фестиваль сімейної творчості "Мелодія двох сердець". Паралельно Віталій Білоножко викладав на кафедрі естрадних співів Київського національного університету культури та мистецтва.

На парламентських виборах 2019 року артист був безпартійним кандидатом у народні депутати від партії "Сила і Честь". Найвідоміші пісні артиста – "Україно-мати", "Боже, дай Україні волю!", "Давайте разом заспіваєм, браття", "Чарівниця", "Щоб ти щасливою була".

Про смерть Віталія Білоножка інтернет-виданню "ГОРДОН" повідомила його дружина. Він помер у лікарні у ніч на 9 січня на 71-му році життя. Причиною смерті артиста стала зупинка серця. Віталія Білоножка поховали на Байковому кладовищі.