Завтра, 8 вересня, велике церковне свято – Різдво Пресвятої Богородиці. Як відзначають цей день

"Очевидно, що тайною для нас залишається точний рік і, тим більше, точна дата народження пречистої діви Марії. Сталося це приблизно за два десятиліття до початку ери від Різдва Христового. А оскільки народження майбутньої матері спасителя символічно відкриває історію нової, християнської, ери, то логічно, що саме це свято відзначається на початку церковного року, – зазначають у публікації. – Подробиці про Різдво Богородиці та Її батьків ми знаємо з Передання. Із нього ми дізнаємося, що з волі божої діва Марія народилася у Галілейському місті Назареті від праведних і добропорядних батьків Іоакима та Анни".

Її народження стало "чудесним благословенням для старих неплідних батьків", які в похилому віці зачали доньку, пообіцявши присвятити її життя служінню богові.

"Новонароджену доньку назвали Маріам (Марія), що означає "висока, піднесена, велична", – розповіли в ПЦУ.

Дотримуючись обітниці, Марію в дитячому віці батьки віддали на служіння господу, привівши до Єрусалимського храму.

"Цю подію ми відзначатимемо святом Введення у храм Пресвятої Богородиці 21 листопада. Свято Різдва Пресвятої Богородиці було встановлене ще в IV столітті. Нині воно має день передсвята і чотири дні післясвята. А 12 вересня – віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці", – ідеться в пості.

У ПЦУ зазначили, що безспосередньо 8 вересня церква "оспівує і звеличує Пресвяту Богородицю".

"Пресвята Богородиця народилася для всього світу, як матір спасителя і джерело радості для всіх людей", – ідеться в публікації.

Контекст:

З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар.

У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих відбуватимуться на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрови Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.

Юліанський календар розробили й упровадили в 45 році до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значне розходження між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).

Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі послуговувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков постановив реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися "папським" календарем, християни східного обряду розробили свій новоюліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.

З початком російської агресії 2014 року в Україні активізувалося обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).