Система Брайля: історія виникнення та розвитку

Шрифт Брайля було розроблено у 1824 році
Фото: pixabay.com

Абетка Брайля – система символів, яка дає змогу сліпим і слабозорим людям передавати інформацію і читати.

4 січня відзначають Всесвітній день шрифту Брайля. Цього дня проводять заходи, мета яких – привернути увагу до потреб і прав сліпих і слабозорих людей.

Абетка Брайля є  зводом символів, які людина, що втратила здатність бачити, відчуває тактильно – за допомогою дотиків. Літерні і цифрові символи зображено у вигляді шести точок, розташованих у різному порядку. Це допомагає людям, які мають проблеми із зором, читати книги, передавати музичні та математичні символи.

Фото: pixabay.com

Шрифт розробив у 1824 році француз Луї Брайль. Він не був лікарем або вченим, але безпосередньо зіткнувся з проблемою сліпоти. Брайль був сином шевця й у віці трьох років поранився шорним ножем у майстерні батька. У дитини почалося запалення – і він втратив око. Інфекція встигла перейти на неушкоджене око, і до п'яти років Брайль повністю осліп. У віці 15 років Луї створив рельєфно-крапковий шрифт, який давав би змогу сприймати інформацію за допомогою дотиків рук.

Він використовував шість прорізів (точок) на аркуші, розташованих у два стовпці. Такий текст було написано зі зворотного боку аркуша, а коли його перевертали, можна було відчути опуклість точок. Відповідно, текст він писав справа наліво.

Фото: pixabay.com

Керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Гейвен Гол у 1892 році винайшов друкарську машинку Брайля із шістьма клавішами. Вона змінювалася з часом, і у 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса для сліпих Девід Абрагам створив осучаснену друкарську машинку Брайля — Perkins Brailler. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а у 1960 році розробили програми для автоматичного перекладу текстів різними мовами на систему для сліпих. У 2011 році з'явилася програма для перетворення тексту Брайля на мову.

Особливостями письма за Брайлем є ігнорування великих літер, відсутність пробілу після коми, пробіл перед тире, використання одного і того самого символа для позначення схожих знаків пунктуації.