Всесвітній День рок-н-ролу. Як з'явився жанр і в чому суть свята
13 квітня в усьому світі відзначають День рок-н-ролу: із цієї нагоди проводять вечірки та музичні фестивалі.
У 1950-і роки у США популярною була спокійна музика, орієнтована на вищі верстви населення, яка оспівувала високі почуття і красиве життя. Водночас почала виходити з тіні музика стилю ритм-енд-блюз, яку вважали мистецтвом для бідних.
У ніч із 12-го на 13 квітня 1954 року американський музикант Білл Гейлі презентував сингл Rock Around The Clock. Ця композиція, переклад якої звучить як "Рок цілодобово", була першою піснею у стилі рок-н-рол, що стала культовою в різних країнах світу. У репертуар Гейлі увійшли композиції, створені змішуванням стилів ритм-енд-блюзу та кантрі. Тексти він наповнив вуличним сленгом.
Діджей радіостанції Клівленда Алан Фрід у 1950-ті роки першим зважився вивести цей жанр в ефір. Щоб не викликати хвилі обурення, він назвав музику рок-н-ролом (буквально "гойдайся та крутися").
Публіка, якій набридли солодкі голоси повоєнних поп-співаків, на ура прийняла свіже дихання у музиці.
Всесвітній день рок-н-ролу – свято не офіційне, але шановане у фанатів і любителів напряму. Цього дня відбуваються вечірки і концерти, на яких виконують перевірені часом хіти та нові пісні молодих гуртів.
Фани цього напряму приміряють образи зірок рок-н-ролу: Елвіса Преслі, Чака Беррі, учасників The Beatles, Rolling Stones.
Оскільки під ритми рок-н-ролу неможливо було встояти на місці, незабаром зародився однойменний танець. Із появою відгалужень у жанрі рок-н-ролу зародилися й різні танцювальні школи.
На початку 1970-х років швейцарський хореограф Рене Сагарра об'єднав рок-н-рольні рухи та систематизував позиції і па.