Чому людині необхідний особистий простір
Відстань, на якій людині комфортно перебувати від тих, хто її оточує, формується підсвідомо. Під час спілкування з різними людьми вона відрізняється і може змінюватися залежно від того, як розвивається спілкування.
Кожній людині необхідне дотримання певної відстані під час спілкування з іншими людьми – вона сприймається як частина особистості й навіть фізичного тіла. Занадто близьке перебування співрозмовника може викликати роздратування, а іноді такі психосоматичні ефекти, як задуха або панічні атаки.
Під час вторгнення в особистий простір у людей підвищується адреналін, відповідно, частішає серцебиття. Ці реакції властиві всім представникам тваринного світу, частиною якої є і людина.
У свідомості людей закладено охороняти найближчу від себе територію, бо вторгнення в неї підсвідомо розцінюється як агресія.
На близьку відстань людина зазвичай підпускає тільки обраних, висловлюючи свою довіру. І тоді від цього вона отримує, навпаки, імпульси задоволення.
Точних кордонів особистого простору немає. У середньому зоною дуже близького спілкування вважають відстань півметра і менше. Найкомфортнішою – метр-півтора. Кордони кожен будує на свій розсуд: для однієї особи є нормою обійми під час знайомства або другої зустрічі, для іншої такі жести – ознака посягання на особисте.
Під час спілкування з великою групою людей найкомфортнішою відстанню психологи називають 3,5 метра. У сучасному світі люди часто через обставини опиняються в безпосередній близькості одне від одного. Як мимовільний засіб захисту в таких випадках вмикається якась відмова: людина наче поміщає себе в панцир і може відчувати скутість.
Зазвичай у разі тривалого спілкування відстань, на якій перебувають люди одне від одного, зменшується. А обійми, тобто свідоме і добровільне подолання особистих кордонів, є знаком особливої близькості та довіри.