Хумус. Користь і шкода
Страва близькосхідної кухні хумус стає чимдалі популярнішою у різних куточках світу, оскільки поєднує в собі низку вітамінів і мікроелементів. Однак із кількох причин зловживати хумусом не варто.
Хумус – закуска на основі пюре з нуту, так званого турецького гороху. Зазвичай у страву додають часник, сік лимона, кунжутну пасту, паприку, оливкову олію.
100 грамів цієї страви містять 9,5 г білків, 19,9 г жирів, 22 г вуглеводів. Калорійність хумуса на 100 грамів становить приблизно 300 ккал.
Хумус багатий на вітаміни В1, В2, В5, В6, В9, РР, С, Е, К і на мікроелементи: цинк, селен, мідь, марганець, фосфор, залізо, магній, натрій, калій, кальцій.
Страва добре впливає на загальне самопочуття, покращує стан шкіри, активізує роботу мозку. Цей продукт здатний знижувати рівень холестерину у крові і виводити з організму токсини, оскільки насичений корисними жирними кислотами і клітковиною.
Висока калорійність хумуса одночасно є і перевагою, і недоліком цієї страви. Розумне споживання допомагає швидко наситити організм і надовго позбутися почуття голоду. А ось зловживати нутовим пюре не потрібно, оскільки можна швидко набрати зайві кілограми.
Хумус може за надмірного вживання викликати розлади шлунку та метеоризм.