Обручка: хто, коли і для чого носив цю прикрасу
Спочатку обручка була покликана показати, що його власниця не вільна і зберігає вірність певному чоловіку.
Батьківщиною обручки є Стародавній Єгипет. Знать, яка могла собі дозволити обдаровувати коханих прикрасами, прагнула прикрасити всі частини тіла дам серця. Саме тут з'явилися перші обручки. Жінки, які носили їх, показували, що в них є коханий.
У Давньому Римі теж носили багато прикрас, а перстень на безіменний палець лівої руки надягали як знак, що на жінку не можна дивитися іншим чоловікам. Нерідко на перснях було гравіювання, яке вказувало ім'я чоловіка – дарувальника. Якщо жінка була невільницею, перстень, надівши на палець, стискали так, що його неможливо було зняти. Багато жінок прагнуло одержати цей знак, оскільки такий "подарунок" міг дозволити собі заможний "господар".
Серед простолюдів у Римі був звичай дарувати перстень батькам майбутньої дружини під час сватання. Дарунок символізував твердість і рішучість будувати сім'ю.
На сході було прийнято обдаровувати жінку перснями, які нерідко замикалися на пальці. Спроба зняти кільце могла викликати гнів темпераментного чоловіка і найплачевніші наслідки.
У середні століття звичай носити подарований коханим перстень зберігався. Під час вінчання священик почергово одягав обручку на три пальці. Це означало "В ім'я Отця, Сина і Святого Духа".
До ХХ століття обручки на пальці нареченого і нареченої надягав священик.
Пізніше – вони самі одне одному.
Кругла форма обручки уособлювала нескінченність шлюбних уз. Також перстень виконував роль оберегу, який захищав від злих духів і поганого ока.
Звичай носити обручку на безіменному пальці пов'язаний із думкою, що через нього проходить нерв, який досягає серця – "жила любові".
До ХХ століття обручки чоловіки не носили. Їх зберігали у шкатулці у будинку. Ситуація змінилася під час Першої світової війни. Чоловіки, йдучи на фронт, надягали на палець обручку, яка мала нагадувати, що вдома їх чекають люблячі дружини.