РФ планує повернути в небо 700 радянських Ан-2. В українській розвідці назвали причину

Як наголошує СЗРУ, альтернативи в росіян не лишилося: санкції відрізали доступ до нової техніки, а проєкти імпортозаміщення у РФ провалили.

Без повітряного сполучення приблизно 60% території РФ – та частина, куди не ведуть ні автошляхи, ні залізниця, – фактично відрізана від решти країни, додали в розвідці.

АН-2, спроєктований іще в 1940-х, десятиліттями "тягнув" на собі малу авіацію спочатку СРСР, потім РФ. За весь час у кількох країнах, зокрема в Україні, Польщі й Китаї, зібрали понад 17 тис. літаків. Більшість давно списали й знищили, розповіли у СЗРУ.

Сьогодні в активній експлуатації у РФ, за даними розвідки, лишається лише 249 бортів, іще 276 зазначені в наявності в Добровільному товаристві сприяння армії, авіації та флоту Росії (ДТСААФ). Із 2024 року РФ зупинила списання старих машин і повернула в небо 16 одиниць. Питання безпеки пасажирів, як наголоси в українській розвідці, у цих розрахунках не фігурує.

Паралельно в Росії зазнали невдачі спроби створити сучасні заміни для Ан-2. Строки сертифікації літака "Байкал", який мав витіснити радянські й українські машини з парку малої авіації, уже кілька разів переносили – спочатку на 2025 рік, потім на 2026-й, а тепер говорять і про 2027-й. Причина – технічні проблеми і брак фінансування.

Інший проєкт – ТВС-2МС, модернізована версія АН-2, яку технічно вважали успішною, – у Росії фактично згорнули. Водночас ці літаки продовжить експлуатувати монгольська компанія MUNKH AERO, однак уже з американськими двигунами.

Саме двигуни стають головною перешкодою і для реанімації 700 законсервованих бортів. Американські – недоступні через санкції, а російський ТВД-10Б існує на папері й перспективи його серійного виробництва фахівці обережно характеризують як "досить туманні".

Окремо в розвідці зазначили, що ініціатори проєкту стверджують, що фюзеляжі старих машин зношені лише на третину, але галузеві експерти в цю цифру не вірять.

Як пише "Коммерсантъ", у російському інституті запропонували заміну двигунів, а також оновлення кабіни й приладів, щоб продовжити строк служби літака до 2100 року. Генеральний директор Московського авіаремонтного заводу ДТСААФ Павло Ненастєв повідомив газеті, що вартість відновлення одного літака становитиме до 25 млн руб., а всього парку – 14,5–21 млрд руб., хоча самі літаки коштують 3,5–5 млн руб. Він пояснив, що після 2022 року постачання запчастин із Польщі йдуть паралельним імпортом, і деталі подорожчали "до 10 разів".

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого США і Євросоюз заборонили передавати в лізинг літаки й постачати запчастини для авіаційної техніки, яку використовують у РФ.

У серпні 2022 року агентство Reuters із посиланням на власні джерела в авіасфері повідомило, що російські авіакомпанії, зокрема державний "Аерофлот", розбирають пасажирські літаки через дефіцит запчастин, спричинений санкціями. А у квітні 2023 року стало відомо, що "Аерофлот" спрямовував свої пасажирські літаки до столиці Ірану, Тегерана, для проведення технічного обслуговування.

11 грудня 2023 року ЗМІ писали, що кількість аварій літаків у Росії потроїлася після введення санкцій США і ЄС, які заборонили постачання запчастин і технічну підтримку бортів. 

6 січня 2026 року Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомив, що російський літак МС-21, який розробляють із 2009 року, імовірно, не буде запущений у серійне виробництво до кінця 2026 року. У ЦПД це пов'язали із системними проблемами російської авіаційної галузі.