Штоллен. Історія та рецепт культового різдвяного кексу
Штоллен є атрибутом Різдва у європейських країнах. Його форма та колір символізують загорнуте в пелюшки немовля Ісуса Христа.
Перша згадка штоллена була у 1329 році в архівній документації міста Наумбурга. Тоді ця випічка була різдвяним дарунком місцевому єпископу.
Починаючи з XIV століття штоллен їли у різдвяний піст. Тісто було бездріжджовим і готувалося на воді. Додавати у штоллен вершкове масло заборонив папа римський. Лише у 1491 році папа Інокентій VIII дозволив готувати штоллен із вершковим маслом.
Фрукти та горіхи до кексу першим додав придворний пекар Генріх Драздо з Торгау.
Найпоширеніша начинка штолленів – родзинки та цукати. Також до випічки додають мак, марципан, горіхи, іноді – шоколад.
Тісто для штоллена готують в'язке, щільне. На два кілограми борошна кладуть 700 г вершкового масла або маргарину, 100 г дріжджів та 1 кг цукатів. Готовий штоллен посипають цукровою пудрою. Випікають ці кекси заздалегідь, щоб вони настоялися.
Найбільший в історії штоллен приготували в 1730 році за наказом короля Саксонії Августа Сильного. Вага кексу, який пекли протягом шести годин, становила 1,8 т. Їли його 20 тис. гостей, яких запросили на святкування Різдва.
Кожної другої неділі перед Різдвом у Дрездені проводять свято штоллена. У 2005 році офіційно зафіксували світовий рекорд: кекс важив 4,2 кг і мав розміри 4,75 на 1,75 м.