Звідки з'явився Старий Новий рік і як його святкувати
Уперше Старий Новий рік святкували в ніч із 13-го на 14 січня 1919 року. Це сталося після переходу 1918 року з юліанського календаря на григоріанський. Дати в новому літочисленні було зміщено на 13 днів назад. І ніч із 13-го на 14 січня в новому календарі відповідала ночі з 31 грудня на 1 січня, коли традиційно святкували Новий рік.
У народному календарі 1 січня святкували День святого Василя – традиційний Новий рік. Із переходом на григоріанський календар свято перенесли на 14 січня.
Старий Новий рік дає можливість продовжити низку зимових гулянь і зібратися сім'єю чи дружньою компанією за одним столом. Переважно цей день святкують не так глобально, як сам Новий рік, і готуються до нього без метушні. Щоб знову не навантажувати організм калорійною їжею, якої зазвичай і так було надміру на Новий рік і Різдво, краще подати легкі закуски. Наприклад, салати, фрукти, нежирне м'ясо, рибу, не надто калорійні десерти.
У Старий Новий рік традиційно загадують бажання. За кілька хвилин до півночі потрібно чітко сформулювати те, чого ви хочете, і подумки проговорити задумане. Ніч із 13-го на 14 січня вважають чарівним часом, коли можна зазирнути в майбутнє. А тому за старих часів на Василя було заведено ворожити.
Один зі способів дізнатися, чи виповняться бажання наступного року, – написати їх на окремих листах, потім зім'яти й покласти під подушку. Уранці вибрати один із них. Вважають, що в новому році втілиться саме це бажання.
Для тих, хто святкує в ніч із 13-го на 14 січня День святого Василя за всіма традиціями, святкове меню не буде полегшеним. Вечір 13 січня називають Щедрим. Відповідно, і стіл має вгинатися від страв: подають ковбаси, вареники, м'ясні крученики, млинці з начинками. На Щедрий вечір їдять "багату кутю". Вона відрізняється від тієї, яку ставлять на стіл у Святвечір, – готують її не на воді, а на молоці. Додають багато горіхів, меду, цукати, різні сухофрукти.
Традиційно на Василя за столом збирається тісне коло сім'ї. А вранці приймають гостей, які приходять із зерном, щоб "посівати". Посипаючи в різні боки зерно, бажають достатку, доброго врожаю й усіх благ.