Михайло Фоменко: Три роки тому померла єдина дочка, здавалося, який сенс жити? Найстрашніше – ховати своїх дітей

8 травня, 2014, 09:00

Інтерв'ю 2014 року. Частини I–ІІ.

Частина I. Цитати з інтерв'ю:

Коли 72-го року мене запросили із "Зорі" в "Динамо", я вирішив залишитися в Луганську. Але за два тижні один із секретарів обкому доправив мене до Києва і здав у руки секретареві ЦК.
У наш час "Динамо" на полі справді було командою. Спробував би суперник когось зачепити! Але в житті ми між собою майже не спілкувалися, так – по дві-три особи.
Чи правда, що Блохіна у команді недолюблювали? Без коментарів. Щось, може, й було... Але як можна не любити людину, яка забиває стільки м'ячів?

Частина ІІ. Цитати з інтерв'ю:

Чому збірна при мені заграла? Усе завдяки хлопцям. Вони зрозуміли, що від них хочуть уболівальники.
Леоненко – талановитий футболіст і складний хлопець. Але це неправда, що я його бив.
На полюванні я вже років 30. Але я жодного разу не вбив живої істоти. Можу лише вистрілити, щоб злякати.