В'язниця, Путін, Навальний, Нємцов, Лукашенко, Карпов, Корчний, Карлсен. Інтерв'ю Гордона з Каспаровим. Трансляція G

Інтерв'ю з Каспаровим тривало півтори години
Фото: EPA

На YouTube-каналі "В гостях у Гордона" вийшло інтерв'ю з російським шахістом і політиком, 13-м чемпіоном світу з шахів Гаррі Каспаровим.

Інтерв'ю записали за допомогою Skype, воно тривало півтори години.

Під час інтерв'ю Каспаров розповів засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, як емігрував до США і чи збирається повертатися в Росію, про те, коли, на його думку, президент РФ Володимир Путін піде із влади і яке майбутнє чекає на Олександра Лукашенка, який називає себе президентом Білорусі, про те, чи підтримав рішення російського опозиціонера Олексія Навального повернутися в Росію, хто стоїть за його отруєнням "Новачком" і вбивством іншого російського опозиціонера, Бориса Нємцова, про те, кого вважає сильнішим у шахах Анатолія Карпова, Віктора Корчного, Вішванатана Ананда, Володимира Крамника, Магнуса Карлсена чи себе, а також про те, що зараз робить, і про свою сім'ю.

Каспаров народився 1963 року в Баку (Азербайджан). Ім'я під час народження – Гаррі Кімович Вайнштейн. 1986 року Каспаров закінчив педагогічний інститут іноземних мов в Азербайджані. Під час вірменського погрому в Баку 1990 року разом із сім'єю переїхав до Москви.

Грати в шахи почав у сім років. 1980 року став наймолодшим у світі гросмейстером. 1981 року завоював звання чемпіона СРСР із шахів. 1985 року став 13-м чемпіоном світу із шахів. Каспаров п'ять разів захищав звання чемпіона світу, зокрема в матчах проти головного суперника Карпова, проте втратив його, зазнавши поразки від Володимира Крамника 2000 року. 2005 року завершив спортивну кар'єру, присвятивши себе літературній та політичній діяльності.

Автор кількох книг, серед яких – серія "Мої великі попередники", що складається з докладних біографій та аналізу партій видатних шахістів минулого, "Зима близько: Чому Володимира Путіна й ворогів вільного світу треба зупинити", "Людина та комп'ютер. Погляд у майбутнє".

Від початку 1990-х бере активну участь у політичному житті Росії. Є одним із лідерів російської опозиції, протягом багатьох років критикує політику Путіна. Бере участь у низці опозиційних рухів, зокрема є співзасновником Форуму вільної Росії.

2013 року, побоюючись політичного переслідування, із сім'єю переїхав жити до США.