Європейське вуглецеве мито CBAM витісняє українську металургійну продукцію з ринку ЄС – Delo.ua

"Метінвест": Українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС
Фото: depositphotos.com

Із 1 січня 2026 року в Європейському союзі повноцінно працює механізм CBAM. Це вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Попри повномасштабну війну, Україна не дістала відтермінування дії цього мита. Це призводить до втрати клієнтів і скорочення виробництва на вітчизняних металургійних підприємствах, написало Delo.ua.

У коментарі виданню генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо заявив, що через CBAM доступ продукції підприємства на ринок ЄС подорожчав на $60–90 за тонну. Європейські клієнти відреагували на це і припинили замовлення.

"Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер унаслідок цього рішення експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік, не відбудеться. А це майже половина річного виробництва", – наголосив Лонгобардо.

За його повідомленням, 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех через дію CBAM і високі ціни на електроенергію.

"Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію і воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії", – додав він.

Видання зазначило, що пресслужба компанії "Метінвест" підтвердила, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні й фінансові бар'єри.

Водночас ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома, наголосили в "Метінвесті".

"Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС", – повідомили в компанії.

У "Метінвесті" зазначили, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС "чистішу" продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають через критичну залежність від європейського ринку й відсутність альтернативних виробничих потужностей.