Джемілєв заявив, що резолюція ООН щодо Криму стала першим документом, де є посилання на Будапештський меморандум
Українська сторона і раніше виступала за те, щоб створити базу для деокупації Криму на підставі Будапештського меморандуму. Після ухвалення резолюції ООН щодо мілітаризації Криму для цього з'явилася конкретна правова основа, заявив уповноважений президента України зі справ кримськотатарського народу, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Джемілєв.
Резолюція ООН про демілітаризацію Криму – перший документ такого рівня, в якому міститься посилання на Будапештський меморандум. Про це заявив уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв'ю виданню "Крим.Реалії".
"Дуже важливі моменти викладені не тільки в результативній частині, а й у преамбулі резолюції. Саме там вказано, що дії Росії суперечать Будапештському меморандуму 1994 року "Про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї". Ця резолюція ‒ перший документ такого рівня, в якому міститься посилання на Будапештський меморандум. Ми й раніше виступали за те, щоб створити базу для деокупації Криму на підставі меморандуму, і тепер для цього з'явилася конкретна правова база", – зазначив Джемілєв.
На його думку, важливо, що світова спільнота розглядає мілітаризацію Криму як загрозу не тільки Україні, а й усім країнам регіону. Крім того, в документі згадано, що дії Росії створюють загрозу екології для всіх сусідніх країн і підривають стабільність усього Чорноморського регіону.
"Окремо в тексті зазначається, що Росія створила у Криму можливості для доставки на півострів ядерної зброї. Окрім цього, країни, які підписали документ, закликають до беззастережного звільнення захоплених у Керченській протоці українських суден і моряків. Важливо, що резолюція закликає не тільки до демілітаризації Криму, але й у принципі до припинення окупації української території", – підкреслив лідер кримських татар.
Він нагадав, що ухвалення резолюції стало "великою перемогою української дипломатії".
Джемілєв заявив, що не сумнівається – Росія продовжить порушувати міжнародне право і найближчим часом не вживатиме жодних кроків щодо демілітаризації, тим більше щодо деокупації Криму і прилеглих до нього акваторій.
"Тим не менше, якщо такі дії Москви продовжаться на тлі ухваленої резолюції, це дасть міжнародному товариству нові підстави для продовження та посилення санкцій. Навіть більше, санкції можуть бути введені кожною державою, яка проголосувала за ухвалення резолюції, без необхідності узгодження з іншими", – додав Джемілєв.
17 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про мілітаризацію Росією Криму і Севастополя. "За" проголосувало 66 країн, "проти" – 19, ще 72 країни утрималися. У документі країни ООН закликають Росію припинити окупацію Криму і вивести з півострова свої війська.
Однією з причин внесення проекту резолюції став обстріл і захоплення Росією в Чорному морі катерів українських Військово-морських сил "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксира "Яни Капу" 25 листопада. Вони поверталися в Одесу після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.
Російські силовики затримали 24 українців, пізніше їх заарештували в кримських "судах" і перевезли в Москву. Трьох поранених українців помістили в лікарню слідчого ізолятора "Матросская тишина", інших доправили до СІЗО "Лефортово".
Усім морякам висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 (незаконне перетинання кордону) Кримінального кодексу Росії.
США засудили дії Росії, назвавши їх проявом агресії, Євросоюз висловив стурбованість застосуванням сили з боку РФ. Заяви з вимогою звільнити українських моряків опублікували також НАТО та ОБСЄ.
Будапештський меморандум 1994 року підписали Україна, Великобританія, Росія і США. Три останні країни зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України в обмін на відмову Києва від ядерного статусу. Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і почавши збройну агресію щодо України.