"З наперсточниками не можна грати". Полозов розповів про стратегію щодо звільнення українських військовополонених моряків
Адвокат Микола Полозов розповів, що протягом перших днів слідчих дій стосовно українських військовополонених моряків він домовився з керівником слідчої групи, підполковником ФСБ Сергієм Микрюковим, що слідчі надаватимуть усіляку допомогу захисникам, а натомість адвокати не публікуватимуть їхніх прізвищ.
Загальна стратегія щодо звільнення українських військовополонених моряків із російської в'язниці насправді була "дуже простою". Про це в інтерв'ю "Крим.Реалії", опублікованому 9 вересня, заявив адвокат Микола Полозов.
"Я висловив таку позицію, що необхідно сформувати єдину команду адвокатів, які працюватимуть в єдиній стратегії, в єдиному напрямку. Це було важливо, тому що в таких політичних справах у Росії відсутній суд як незалежний інститут влади. Судді не приймають жодних доказів захисту, просто існують для меблів. Їхнє завдання – проштампувати ті рішення, які ухвалила виконавча влада, зрештою Кремль, зрештою – президент [Володимир] Путін. Ми спочатку не хотіли влаштовувати з цього гру в "кішки-мишки" в межах російської юрисдикції, за російським Кримінально-процесуальним кодексом. Там неможливо виграти – з наперсточниками не можна грати. Ми спиралися на норми міжнародного права. Це – транслювання проблематики в зовнішній контур, у ті міжнародні органи, які можуть ухвалювати суттєві рішення, і це робота для формування позитивного політичного рішення про подальшу долю моряків", – розповів він.
Полозов додав, що всі адвокати моряків працювали безкоштовно. Фінансову допомогу їм надавав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Зокрема, гроші були потрібні на оплату проїзду кримських адвокатів до Москви.
Адвокати не публікували прізвищ російських слідчих у справі моряків, оскільки було досягнуто "компромісу", сказав Полозов.
"Буквально в перший день слідчих дій я прийшов до слідчого управління ФСБ. Мене спочатку довго не хотіли пускати, кидали трубку, потім усе-таки перетелефонували та сказали: "Будь ласка, проходьте". Я зустрівся з керівником слідчої групи, підполковником Сергієм Микрюковим, і відразу ми з ним почали вести відверту розмову. Я сказав, що ми не будемо грати ні в які процесуальні гри, нам це нецікаво. Наше завдання – звільнення захоплених військовополонених. Ми розуміємо, що рішення може бути ухвалене тільки на політичному рівні, він відповів: "Я теж це розумію". Ми домовилися таким чином: слідство надаватиме адвокатам усіляку допомогу для того, щоб адвокати могли бачитися зі своїми підзахисними тоді, коли в цьому є необхідність. А ми у відповідь, окрім прізвища Микрюкова, не будемо публікувати більше жодних прізвищ слідчих на етапі попереднього розслідування. Звичайно, вони всі бояться санкцій, вони всі бояться уваги", – розповів він.
25 листопада 2018 року РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських Військово-морських сил "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. Російські силовики затримали 24 українських моряків, згодом їх заарештували у кримських "судах" і перевезли до Москви. Усім українцям висунули обвинувачення в незаконному перетині кордону РФ.
У квітні 2019 року Україна звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права, висунувши вимогу як тимчасовий захід зобов'язати РФ негайно звільнити моряків і кораблі. Російська сторона відмовилася від участі у слуханнях.
25 травня трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані українські кораблі, а також 24 затриманих моряків і дозволити їм повернутися до України. Строк виконання рішення сплив 25 червня.
7 вересня між Україною і РФ відбувся обмін утримуваними особами у форматі "35 до 35". Серед тих, хто повернувся на батьківщину, – захоплені Росією після інциденту біля Керченської протоки 24 українські моряки. Полозов повідомляв, що моряків відпустили під поруку української омбудсменки Людмили Денісової.