Прокуратура Криму ініціює міжнародний судовий процес через анексію півострова

Росія анексувала Крим навесні 2014 року
Фото: ЕРА

До відповідальності за окупацію Кримського півострова має бути притягнуто не тільки виконавців, але й осіб, які віддавали злочинні накази, заявив прокурор Автономної Республіки Крим Гюндуз Мамедов.

Прокуратура Автономної Республіки Крим має намір ініціювати міжнародний судовий процес проти окупаційної влади на півострові за прикладом Нюрнберзького процесу. Про це розповів прокурор Криму Гюндуз Мамедов, повідомляє прес-служба прокуратури Криму.

Він сказав, що на початку року поставив перед співробітниками прокуратури завдання сформувати доказову базу для розгляду фактів, пов'язаних із військовими злочинами на території півострова Крим, у Міжнародному кримінальному суді.

"Наша мета – ініціювати міжнародний судовий процес проти окупаційної влади за прикладом Нюрнберзького процесу. До відповідальності повинні бути притягнуті не лише виконавці, але й ті, хто віддавав злочинні накази", – підкреслив прокурор.

За його словами, на сьогодні разом із неурядовими правозахисними громадськими організаціями підготовлено перше інформаційне повідомлення, яке незабаром буде надіслано до Міжнародного кримінального суду. На завершальній стадії ще одне повідомлення.

"Можу відверто запевнити, що ми впевнено крокуємо до початку розслідування в Гаазі злочинів, що вчиняються в Криму, і сподіваюся на міжнародний судовий процес, подібний до Нюрнберзького процесу", – додав Мамедов.

У повідомленні прокуратури йдеться, що сьогодні на території окупованого Криму щодня фіксують факти жорстокого придушення опору жителів проти анексії півострова. "Незаконні затримання та обшуки, примусове переселення корінного населення, витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя, перешкоджання проведенню релігійних обрядів та інші порушення прав людини",  уточнили у прес-службі.

Росія анексувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Згідно з переписом 2001 року, у Криму проживає приблизно 250 тис. кримських татар. Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch.