В окупованому Криму фігурантів "справи Веджіє Кашки" засудили до умовних строків ув'язнення

До розгляду апеляції на вирок усі фігуранти справи перебуватимуть під домашнім арештом
Фото: Крымская солидарность / Facebook

Обвинуваченого у "справі Веджіє Кашки" Асана Чапуха засудили до трьох із половиною років умовно, Бекіра Дегерменджі, Казіма Аметова і Руслана Трубача – до трьох років.

17 квітня російський "Київський районний суд" в окупованому Сімферополі призначив фігурантам "справи Веджіє Кашки" Асану Чапуху, Бекіру Дегерменджі, Казіму Аметову і Руслану Трубачу покарання у вигляді умовних строків ув'язнення, повідомляють "Крим.Реалії".

За обвинуваченням у вимаганні Трубача, Дегерменджі та Аметова засудили до трьох років умовно з випробувальним строком три роки. Чапуху призначили покарання у вигляді трьох із половиною років умовно з випробувальним строком три роки.

До розгляду апеляції фігуранти справи перебуватимуть під домашнім арештом.

23 листопада 2017 року російські силовики затримали в Сімферополі чотирьох активістів й обвинуватили їх у вимаганні.

Головний редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва розповідала, що громадянин Туреччини позичив $7 тис. у родичів ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки і відмовився їх повертати.

"Історія неприємна: турок втерся у довіру до сім'ї Веджіє, позичив гроші і відмовлявся повертати. Активісти вирішили втрутитися в ситуацію з поваги до ветерана національного руху", – зазначила Мусаєва.

Під час затримання активістів Кашці стало зле, 82-річна жінка померла.

Усі затримані, крім Чапуха, перебували під вартою. Його 10 жовтня 2018 року відпустили під домашній арешт у зв'язку з критичним станом здоров'я.

У січні 2019 року адвокати Аметова, Чапуха і Дегерменджі заявляли про погіршення стану здоров'я своїх підзахисних.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.