В українському МЗС заявили, що на організаторів голосування за поправки до конституції РФ у Криму й на Донбасі чекають санкції

Організація Росією голосування про внесення змін у конституцію РФ на окупованій території українського Криму матиме для неї політичні та правові наслідки. Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.

"Міжнародне співтовариство має доволі широкий інструментарій для відповідного реагування: від політичних заяв про засудження дій РФ до невизнання результатів стосовно окупованих територій і розширення санкційного та політичного тиску", – зазначив він.

Боднар підкреслив, що Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням засудити організацію голосування на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, зокрема за допомогою посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.

"По-перше, ми очікуємо політичної солідарності щодо того, що голосування, особливо на окупованих територіях, вважаються нелегітимними. По-друге, щодо осіб, які організували таке голосування, будуть застосовані персональні санкції – недопущення на території держав, із боку яких застосовуються такі санкції. Упевнений, що світова спільнота справедливо побачить, наскільки російська влада намагається примушувати населення на окупованих територіях здійснювати політичні кроки на догоду кремлівському керівництву", – пояснив він.

Заступник глави МЗС також висловив надію на те, що громадяни України, які перебувають на окупованих територіях, відмовляться брати участь у так званому голосуванні. Він також зазначив, що українців, яким дали російські паспорти, заохочують іти на голосування.

"Тут є подвійний сенс: перше – продемонструвати нібито "своє право" на окуповані території, що є прямим порушенням суверенітету України, друге – це штучно збільшити кількість голосуючих за продовження терміну перебування [президента Росії Володимира] Путіна при владі", – додав Боднар.

25 червня у РФ розпочали голосування за поправки до конституції, які ініціював Путін. Онлайн-голосування проводять із 10.00 25 червня до 20.00 30 червня. Проголосувати можна онлайн, удома, а також на виборчій дільниці за місцем постійної реєстрації або за місцем фактичного проживання.

За даними ЦВК, станом на ранок 28 червня проголосувало (включно з дистанційним голосуванням) 30 917 512 громадян (явка 28,46%).

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає занулення президентських строків лідера Росії Володимира Путіна, призначили на 1 липня 2020 року.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, пропонують виключити можливість обіймати пост глави держави понад два терміни поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у випадку ухвалення яких Путін після звільнення з посади президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Деякі експерти вважають, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.

Росія анексувала Крим після силової блокади військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна та більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ.

Одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.

Протягом 2019 року російського громадянства набуло 136 тис. жителів тимчасово окупованих територій Донбасу.