Арестович назвав "реальною політикою" реакцію світової спільноти на вибори в Держдуму, зокрема у Криму

Вибори в Держдуму відбувалися у вересні
Фото: ЕРА
Міжнародна спільнота визнала вибори в Державну думу Росії, тому що її рішення стосуються інших країн. Таку думку висловив 10 жовтня в інтерв'ю телеканалу "Дом" позаштатний радник глави Офісу президента, спікер української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович.

"Що стосується реакції світової спільноти на "вибори" до Держдуми Російської Федерації. Та частина "виборів", яка була проведена у Криму, провідними країнами світу, міжнародними об'єднаннями не була визнана. [...] Не визнати в цілому вибори до російської Держдуми – це означає різке загострення відносин із РФ", – сказав він.

За словами радника глави ОП, "коли політики хочуть реалізувати свої принципи, вони завжди змушені прораховувати наслідки того, що може трапитися".

"Російська Федерація – членкиня Ради безпеки ООН, одна із серйозних світових сил, на яку йде дуже великий розрахунок і на Заході. Росія з багатьма державами перебуває в торгово-економічних, військових відносинах тощо. І якщо подивитися на безпрецедентний тиск, який чинила Російська Федерація на учасників Кримської платформи, можна зрозуміти, наскільки нелегко було державам і конкретним людям брати участь у саміті Кримської платформи. Щось подібне зберігається й щодо виборів до російської Держдуми. Якщо їх повністю не визнати, то всі рішення, які вона наплодить за цей час, будуть незаконними. Але ж серед цих рішень будуть і ті, які зачіпають конкретні політичні, економічні інтереси різних держав", – пояснив Арестович.

Він вважає, що "це так звана реальна політика, яка, на жаль, якоюсь мірою протистоїть політиці принципів".

"Тут завжди є компроміс і він завжди конкретний. У цьому випадку не визнали "вибори" у Криму та засудили голосування громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях на сході України. І на цьому спасибі", – резюмував Арестович.

Контекст:

Вибори до Держдуми завершилися 19 вересня, вперше з 1993 року – без спостерігачів ОБСЄ.

Результати 24 вересня затвердила Центральна виборча комісія Росії. За підсумками виборів найбільше місць у Держдумі здобула прокремлівська партія "Единая Россия" – 324 із 450. Комуністична партія РФ здобула 57 місць, "Справедливая Россия – За правду" – 27, ЛДПР – 21, "Новые люди" – 13, "Родина", "Гражданская платформа" та "Партия роста" – по одному. Водночас скарги опозиційних кандидатів, які просили скасувати результати виборів через масштабні фальсифікації, ЦВК відхилила.

Голосування організували й на окупованих територіях України. Центрвиборчком РФ дозволив жителям ОРДЛО голосувати онлайн. Правозахисники повідомляли, що жителів ОРДЛО, які отримали російський паспорт, повезуть у Ростовську область для голосування. Цю інформацію підтвердили.

Член Ради при президенті РФ із розвитку громадянського суспільства і прав людини Кирило Вишинський сказав, що приблизно 150 тис. жителів ОРДЛО дистанційно проголосували на виборах до Держдуми.

Верховна Рада та МЗС України закликали світ не визнавати незаконних виборів у Держдуму РФ у Криму та за участю жителів Донбасу.

Служба безпеки України за фактом організації та проведення голосування у Криму відкрила кримінальне провадження.

Голосування на окупованих територіях не визнали Євросоюз, США, Польща, Грузія та Туреччина, а також засудила Великобританія. Держдепартамент США заявив, що голосування проводили в умовах, які не сприяють вільному та демократичному волевиявленню. Вибори в Держдуму РФ супроводжували залякуванням і тиском на опозицію та незалежних спостерігачів, підкреслили в ЄС.

22 вересня Верховна Рада України ухвалила постанову про нелегітимність виборів депутатів Державної думи РФ.

Щодо причетних до виборів у Держдуму санкції вирішили застосувати у Раді національної безпеки і оборони України, це рішення затвердив на початку жовтня президент Володимир Зеленський.