Фукуяма: Анексія Криму – трагічний епізод в історії дотримання прав людини

"Мені б хотілося зробити все, що в моїх силах, щоб підтримати цю ініціативу. Мені б хотілося вставити Крим у більш глобальний контекст. Цілком зрозуміло, що анексія Криму – трагічний епізод в історії дотримання прав людини, особливо коли йдеться про населення півострова і кримських татар", – підкреслив Фукуяма.

Він назвав анексію Криму частиною геополітичних змагань між авторитарним режимом і ліберальною демократією.

"Кількість демократичних держав зростала з 1991 року приблизно до 2008 року. Україна була частиною цього процесу. Наприкінці першого десятиліття XXI століття ми побачили, що це зростання почало спадати", – зазначив філософ.

Він послався на дані неурядової організації Freedom House, яка заявила, що 2020 року сталося значне відкочування у дотриманні демократичних прав і свобод через пандемію COVID-19.

"Це пов'язано з тим, що більшість антидемократичних сил були самовпевненими. Мені здається, що дві найбільші – Росія і Китай – відіграли в цьому надзвичайну роль. Вони консолідували внутрішню владу режиму та активно проєктують вплив на зовнішній світ", – підкреслив Фукуяма.

За його словами, анексія півострова сталася внаслідок "жорстокого порушення міжнародних норм і прав людини".

"Це стало новою формою зовнішньої політики Росії. Тому мені здається, що Україна наразі є основним фронтом боротьби всіх країн, які борються проти диктатури. Росія бачить, що успіх України є загрозою для внутрішнього порядку РФ", – вважає професор.

Він наголосив на важливості підтримки зовнішньої політики України і повернення Криму.

Контекст:

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті в Києві 23 серпня 2021 року. У ньому взяли участь делегації 46 країн.

Учасники саміту ухвалили підсумкову декларацію, відкриту для підписання іншими країнами. Підписанти не визнали й засудили тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму і закликали Росію повернути півострів Україні.

Українська влада заявила, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа". У день проведення саміту у Кремлі заявили, що це "антиросійський захід".