Комітет Генасамблеї ООН схвалив проєкт "посиленої резолюції" щодо порушення прав людини у Криму

П'ятий комітет Генеральної Асамблеї ООН підтримав проєкт "посиленої резолюції" України із прав людини в анексованому Криму. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у Twitter увечері 18 листопада.

"Вдячний державам-членам, які підтримали у комітеті Генасамблеї ООН проєкт посиленої резолюції щодо прав людини у Криму. Коли асамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов'язань, зокрема міжнародного гуманітарного права", – написав глава МЗС.

Кулеба привітав доповіді генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша щодо ситуації із правами людини у Криму, у яких докладно розкрито факти політичного переслідування українців і кримських татар.

"Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні та СММ ОБСЄ мають посилити моніторинг у Криму для захисту тих, кого переслідує держава-окупант", – вказав він.

Міністерство закордонних справ України зазначило у своєму релізі, що схвалення проєкту вже п'ятої поспіль, оновленої і посиленої резолюції під назвою "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна" – це важливий внесок у продовження міжнародного тиску на Росію через незаконну анексію Криму.

"Документ підготовлено на основі двох останніх доповідей генерального секретаря ООН, представлених на вимогу Генасамблеї, у яких задокументовані численні факти масових порушень прав людини на окупованих територіях", – ідеться в коментарі МЗС.

Головними елементами оновленого проєкту резолюції стали заклик до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ на міжнародних платформах і примусити її виконувати міжнародні зобов'язання як державу-окупанта.

У міністерстві пояснили, що особливу увагу в резолюції надано питанню кваліфікації "органів" на тимчасово окупованих територіях України як "окупаційної влади РФ".

Серед важливих положень оновленої резолюції у МЗС виділили заклик до припинення кримінального переслідування за ухиляння від військового призову, засудження безкарності за насильницькі зникнення у Криму і констатацію ролі Федеральної служби безпеки Росії в задокументованих випадках катувань.

"Привертається увага до системних політичних репресій проти представників кримськотатарського народу, чергових необґрунтованих суворих вироків політичним в'язням, переслідування Православної церкви України у Криму, переслідування журналістів, зокрема громадянських, використання пандемії для здійснення подальшого наступу на права людини", – заявили у МЗС.

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Нині між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.