Комітет Генасамблеї ООН підтримав проєкт оновленої резолюції про права людини у Криму

Про це у Twitter поінформувало представництво ЄС в ООН.

За проєкт проголосувало 64 країни, 93 утрималися. Проти голосували 20 держав: Вірменія, Білорусь, Венесуела, Зімбабве, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Малі, Нікарагуа, Філіппіни, Російська Федерація, Сербія, Судан та Сирія.

Ухвалення проєкту привітав у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він наголосив, що у проєкті вперше зафіксовано підтримку Кримської платформи.

"Документ також закликає РФ звільнити українських політв'язнів, забезпечити права кримськотатарського народу. Я вдячний усім державам – членам ООН, які підтримали цей важливий проєкт резолюції. Його схвалення на сесії ГА ООН у грудні дозволить додатково консолідувати міжнародну підтримку України на шляху до відновлення нашої територіальної цілісності", – написав глава МЗС.

Як повідомляє "Укрінформ", у проєкті резолюції також висловили занепокоєння щодо політичних переслідувань у Криму, мілітаризації та асиміляції населення півострова. Окрім того, автори документа вказують на знищення окупантами культурної та історичної спадщини, а також наголошують, що окупаційна влада зобов'язана забезпечити всіх мешканців Криму питною водою.

Постпред України при ООН Сергій Кислиця, презентуючи проєкт резолюції перед голосуванням, розповів, що в основі документа – доповідь генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша про ситуацію із правами людини у Криму, підготовлена в серпні.

"Мене не дивує, що після всіх висновків генерального секретаря Російська Федерація притягує до відповідальності кримчан за передрук його доповіді. Було б дивно, якби цього не зробила держава, яка займає місце Радянського Союзу в Раді Безпеки [ООН]!" – заявив Кислиця.

Раніше Генеральна Асамблея ООН ухвалила кілька резолюцій, які засуджують мілітаризацію Криму та порушення прав людини окупаційною владою. Документ, який підтримав комітет, після ухвалення буде шостою резолюцією Генасамблеї щодо правозахисної проблематики Криму, повідомила у Facebook перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Вона наголосила, що в резолюції також закріплено визначення кримських татар як корінного народу України.

"Важливо, що це буде перша резолюція, у назві якої чітко відображено статус Криму як тимчасово окупованого півострова, а також міститься заклик до держав – членів ООН посилити співпрацю в рамках міжнародної Кримської платформи з метою сприяння процесу деокупації українського Криму", – наголосила вона.

Контекст:

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму навесні 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після окупації Криму Росія почала нарощувати військові сили на півострові, а також в Азовському та Чорному морях. "Росія де-факто окупувала Азовське море і тотально змінила баланс у Чорному, повністю його мілітаризувала",– коментував ситуацію в серпні 2021 року тодішній віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Також відтоді, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.