Тортури, жорстоке поводження, насильницьке зникнення. В ООН опублікували доповідь про права людини у Криму 

Доповідь, підготовлена на підставі інформації Управління верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ), складається з 19 сторінок.

"УВКПЛ дотепер не змогло знайти належних можливостей для організації місії у Крим. З огляду на це справжня доповідь ґрунтується на інформації, зібраній під час дистанційного моніторингу, проведеного УВКПЛ за допомогою місії зі спостереження за правами людини в Україні. [...] Під час підготовки доповіді використовували також судові документи, офіційні звіти, законодавство, відкриті джерела та інші відповідні матеріали", – ідеться в документі.

У ньому, зокрема, згадують такі проблеми з правами людини на півострові:

• заочні судові розгляди щодо осіб, "яких вважають противниками російської влади у Криму і після окупації Кримського півострова переїхали в інші частини України;
• використання в судах "анонімних свідків" ( "у жодній зі справ суди не навели достатніх причин, за якими особу свідків має бути збережено в таємниці");
• обмеження доступу підозрюваних до адвокатів;
• насильницьке зникнення (у розпорядженні УВКПЛ є інформація про зниклих у Криму з березня 2014 року 39 чоловіків і чотирьох жінок, у їх розслідуванні "не було досягнуто відчутного прогресу");

• тортури і жорстоке поводження в місцях позбавлення волі з боку, ймовірно, співробітників ФСБ (УВКПЛ зареєструвало шість випадків);
• значне зростання кількості довільних арештів і затримань представників релігійних меншин (із 31 жертви – 21 мусульманин і 10 свідків Єгови);
• систематичне поміщення затриманих у штрафний ізолятор ( "в одному випадку жителя Києва, заарештованого у Криму і переведеного у РФ, безперервно утримували в одиночній камері протягом чотирьох років");
• обшуки й облави, під час яких можливе підкидання доказів.

Окрім того, у доповіді Гутерріша вказано інформацію про необґрунтовані заборони мирних зібрань, про посягання на свободу думки, совісті та релігії, про труднощі з навчанням місцевих жителів рідною мовою (цю проблему фіксують щодо української та кримськотатарської мов), про примус (усупереч міжнародному праву) до служби в армії країни-окупанта, а також про переміщення населення з порушенням гуманітарного права.

"Я закликаю Російську Федерацію виконати свої зобов'язання у Криму з міжнародного права прав людини і міжнародного гуманітарного права. Зокрема, російська влада зобов'язана повною мірою дотримуватися абсолютної заборони на застосування тортур і забезпечити незалежне, неупереджене та ефективне розслідування всіх тверджень про катування або жорстоке поводження, насильницькі зникнення і довільні арешти та затримання у Криму. Вона зобов'язана також забезпечити повне дотримання прав позбавлених волі осіб на справедливий судовий розгляд, зокрема через надання належних можливостей, часу й умов для зносин та консультації з юристом без затримки, втручання або цензури та з дотриманням повної конфіденційності", – заявив Гутерріш.

Він також закликав уряд України "дотримуватися своїх зобов'язань за міжнародним правом прав людини щодо жителів Криму й далі полегшувати доступ до державних послуг для всіх громадян, незалежно від їхньої реєстрації як внутрішньо переміщених осіб".

"Я закликаю держави-члени надавати підтримку правозахисникам, які займаються захистом прав людини у Криму й далі підтримувати роботу Організації Об'єднаних Націй щодо забезпечення поваги міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму. Украй важливо, щоб питання про доступ у Крим не було політизовано. Я настійно закликаю всі інші держави-члени заохочувати Російську Федерацію та Україну сприяти наданню безперешкодного доступу до Криму міжнародним і регіональним механізмам зі спостереження за правами людини", – ідеться в підсумковій частині доповіді генсека ООН.