Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт "Про корінні народи України"
Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт №5506 "Про корінні народи України". Про це 18 травня повідомляє сайт Офісу президента.
За даними пресслужби глави держави, документ визначає права корінних народів України та особливості їхньої реалізації з метою сприяння консолідації та розвитку української нації, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності таких народів.
Зеленський у своєму зверненні з нагоди Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу зазначив, що затверджена ним у березні цього року Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Криму і Севастополя як пріоритет визначає відновлення і забезпечення прав кримських татар як корінного народу.
"Сьогодні я вношу на розгляд парламенту невідкладний законопроєкт про корінні народи. Упевнений, що у стислі терміни депутати розглянуть і закріплять статус корінних народів України, зокрема кримських татар, і нарешті зроблять те, що відкладали 30 років вісім скликань Верховної Ради й усі попередні президенти", – сказав Зеленський.
Контекст:
Сьогодні, у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, Зеленський заявив, що Україна робить усе, щоб повернути окупований Росією Крим.
11 травня 1944 року глава СРСР Йосип Сталін підписав постанову про виселення всіх кримських татар із території Криму. Обґрунтування депортації було підготовлено в окремій доповідній записці наркому внутрішніх справ СРСР Лаврентію Берії. Більшу частину кримських татар було виселено до Узбекистану. Повертатися до Криму вони почали після 1990 року.
У листопаді 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і встановила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 2017 року Всесвітній конгрес кримських татар надіслав звернення урядам різних країн із закликом визнати депортацію геноцидом.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна та більшість країн світу.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася.
Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.