Режисерка Соболєва: Іноземні імпресаріо прямо говорять, що багато зірок не приїжджає в Україну через відсутність гідних майданчиків
У Києві проблеми з фестивальними кінотеатрами, розповіла в коментарі виданню "ГОРДОН" режисерка, ексдиректорка київського кінотеатру "Кінопанорама" і президентка громадської організації "Кінопанорама. Перезавантаження" Наталя Соболєва.
Зал "Кінопанорама" в Києві можна відродити як культурний центр і зробити театрально-концертною сценою, яка приверне провідних музикантів світу в Україну. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявила режисерка, ексдиректорка київського кінотеатру "Кінопанорама" і президентка громадської організації "Кінопанорама. Перезавантаження" Наталя Соболєва.
"У Києві проблеми в основному з фестивальними кінотеатрами. Можливо, тому що вони всі розташовані в центрі столиці. У всіх майданчиків різні проблеми. Кінозал "Україна" викупив бізнесмен Ігор Воронов і миттєво закрив. До речі, того самого дня, що і "Кінопанораму" закрив бізнесмен Мохаммад Захур, – це сталося 30 вересня 2018 року. Напевно, збіг. Ця дика ситуація з "Україною", з якою пов'язана історія країни й видатних людей – В'ячеслава Чорновола, Сергія Параджанова, Василя Стуса, Івана Дзюби. "Жовтень" відстояли, а з "Києвом" досі все примарно і незрозуміло", – повідомила Соболєва.
За її словами, в Україні не вистачає законів, які б стимулювали інвесторів вкладати в реставрацію історичних будівель, а не їхнє знесення.
"Таке ставлення до історичних будівель – яскравий показник стратегії розвитку культури в Києві. Хоча для будь-якої європейської столиці такі місця сили важливі, це і є ознака столиці першого світу, коли гроші йдуть на другий план, а на перший виходить місія і бажання залишитися в історії. Пана Захура можна зрозуміти. Будь-який інвестор в Україні мріє про нормальні закони, які робили б вигідною реставрацію унікальних будівель, а не їхнє знесення. Країни, де працюють такі закони, роблять приголомшливі речі. Найвідоміші будівлі збережені й досі діють. у Берліні є кінотеатр 1927 року, у Лондоні відомий The Electric Cinema 1911, в Амстердамі кінотеатр Pathé Tuschinski 1921 року (цікавий артдеко і дуже схожий на "Кінопанораму"), кінотеатр Uránia в Будапешті... Вони невеликі, їх обожнюють місцеві жителі та туристи. Якщо "Кінопанораму" упорядковувати, вона нічим не поступиться цим іменитим історичним кінотеатрам світу", – розповіла Соболєва.
Вона вважає, що у кінозалу є потенціал, щоб стати історичним місцем-магнітом для туристів.
"Я ніколи не говорила, що "Кінопанорама" має бути виключно кінотеатром. Звичайні кінотеатри вигідніше робити в ТРЦ – і дешевше, і відвідувачів більше. У "Кінопанорамі", у самому серці столиці, можна зробити унікальний зал з екраном, театрально-концертною сценою, виставковий простір, third place, коворкінг, ресторани, синематеку. Тоді вона буде притягувати трендсеттерів, які часто "роблять погоду" в суспільстві, а також молодих, креативних людей. Ставши модним місцем, вона приверне глядачів, які будуть вважати обов'язковою програмою відвідування "Кінопанорами". Вона може стати показовим кіноконцертним залом. Києву катастрофічно не вистачає таких місць, і поки вони не з'являться, ми не можемо розраховувати на те, що до нас будуть приїжджати хороші музиканти. Я розмовляла з іноземними імпресаріо. Всі вони говорили, що багато зіркових виконавців не приїжджають до нас зокрема через відсутність гідних майданчиків. Так, у нас є Палац "Україна" і Палац спорту. Але вони далеко не всім підходять. У нас немає гарних якісних публічних залів зі світлом, звуком, екраном, які б дали змогу створювати сучасні мультимедійні постановки, на які сьогодні орієнтується весь світ", – сказала Соболєва.
За її словами, кінозал може працювати без збитків.
"Доля "Кінопанорами" багатьом болить. Мені досі телефонують орендарі і запитують, що з нею. Вони вже обмацали всю столицю і нарікають, що в Києві немає залів. Я теж проводжу кінопроєкти та фестивалі, орендуючи приміщення та постійно стикаючись із цією проблемою. Якщо в "бідній" "Кінопанорамі" грали музиканти зі світовим ім'ям, то в удосконаленій відбуватимуться приголомшливі івенти. Вона точно не буде збитковою. Архітектори вважають, що будівлю можна воскресити. Чому пан Захур не розглядає цю можливість, я не можу зрозуміти", – зазначила співрозмовниця.
Вона повідомила, що написала відкритий лист власнику будівлі у сподіванні, що він сам або інші бізнесмени замисляться над розвитком "Кінопанорами" саме як культурного центру столиці.
"Сподіваюся, мій відкритий лист спонукає його задуматися. Зрештою, якщо йому "Кінопанорама" не потрібна, можливо, хтось інший захоче купити її й відродити як культурний центр. Найважливіше – я це роблю для своїх студентів, вони мають знати, що варто рухатися, пробувати, доводити. вони постійно говорять: "Треба щось робити". Зараз вони збирають підписи українських зірок, які були в "Кінопанорамі", і підтримують цей культурний майданчик – у них уже є підписи дуже відомих людей. Своїм листом я лише висловила думку тисяч людей, які не хочуть втратити чергову культову будівлю", – резюмувала Соболєва.
30 вересня 2018 року відразу після покупки нові власники закрили київські кінотеатри "Україна" і "Кінопанорама".
26 грудня 2018 року голова Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що подальша робота кінотеатру "Київ" перебуває під питанням, оскільки міська влада не продовжила термін дії договору оренди будівлі компанією "Культурний центр "Кінотеатр "Київ". У січні 2019 року стало відомо, що київська влада проведе новий конкурс на оренду кінотеатру.
Про намір брати участь у конкурсі заявило п'ять юросіб: громадське об'єднання "Фонд "Молодість", ПрАТ "Мультиплекс-Холдинг", ТОВ "Планета Кіно", ТОВ "Компанія "Таурус-Альянс" та ТОВ "Сінема-Центр".
Конкурс виграла мережа "Сінема-Центр". Однак вона не змогла розпочати роботу, тому що конкуренти оскаржили рішення конкурсної комісії. У червні 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтвердив законність перемоги компанії "Сінема-Центр" у конкурсі на оренду комунального кінотеатру "Київ".