Якщо не впорядкувати процесу створення природних заповідних зон, на столицю чекає екологічна катастрофа – ЗМІ
Процес створення природних заповідних зон у Києві непрозорий, відбувається в інтересах окремих осіб, а охороною та управлінням заповідних територій ніхто не займається, стверджує у статті на сайті агентства УНІАН журналістка Тетяна Стежар.
Як приклад вона навела нещодавній випадок, коли київська прокуратура відкрила кримінальне провадження проти Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) за неналежну охорону заказника "Троєщинські луки".
Саме Київському еколого-культурному центру було доручено охорону природного заповідного фонду (ПЗФ) під час створення "Троєщинських луків" три роки тому. Приблизна площа заказника становила 381,8 га, однак слідчі виявили, що КЕКЦ ініціював зміну меж заказника для виключення з охоронюваної території понад 4 га землі для комерційних потреб. У підсумку замість 381,8 га заповідних територій залишилося 377,6 га, пише журналістка.
Також з’ясували, що частину територій ПЗФ "Троєщинські луки" експлуатують комерційні організації – зокрема, автоцентр WOG, альтанки з мангалами та інші заклади невідомих осіб. У статті йдеться, що за ситуацією на "Троєщинських луках" відкрито провадження за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення). За інформацією авторки, протягом останніх трьох років до природно-заповідного фонду Києва занесли 25 локацій загальною площею понад 4 тис. га. Ще 30 локацій (420 га), згідно з планами міської влади, набудуть цього статусу пізніше.
Проте заповідники створено лише на папері, а боротьба за екологією перетворилася на рекет, заявила Стежар.
"Адже рішення міськради передбачають оформлення на кожну таку ділянку охоронного зобов'язання в місячний термін. Тобто територією, яка віднесена до природно-заповідного фонду столиці має хтось управляти, захищати та охороняти. Але за жодною з них таке охоронне зобов'язання не оформлено досі", – йдеться у статті.
Авторка наголошує, що левову частку нових заповідників у Києві створили саме за ініціативи КЕКЦ, якому передали понад 1400 га заповідників. Саме ця організація має охороняти та управляти заповідниками, створеними за його ж ініціативою, але у відкритих джерелах можна знайти інформацію, що на рахунках КЕКЦ немає коштів, отже, вона фізично не може управляти переданими територіями. Відповідно, всі передані КЕКЦ об’єкти опинилися в занедбаному стані.
"У сухому залишку виходить, що нікому не відома організація, члени якої, за даними їхнього офіційного сайта, займаються "відловом браконьєрів", фактично стала латифундистом. Вочевидь, секрет криється у тому, що керівники КЕКЦ на чолі з керівником цього центру Володимиром Борейком змогли вдало використати на свою користь прогалини у законодавстві", – зазначає журналістка.
Вона переконана, що, якщо процесу створення природного заповідного фонду не буде впорядковано, це призведе до негативних наслідків для екології.
"По-перше, ситуація, коли статус заповідного фонду просто використовується задля безперешкодного комерційного заробітку або рекету вже існуючих бізнесів, дискредитує будь-які здорові ініціативи справжніх екологів зі збереження столичної природи. По-друге, якщо свавілля з неврегульованим створенням "паперових" заповідників не буде зупинено, управління та догляду ці землі так і не отримають. А киянам дістануться тільки нові сміттєзвалища, шашличні та СТО. На яких просто наживатимуться спритні ділки, які вдало "прилаштувалися" біля окремих представників місцевої влади", – резюмують у публікації.