Комітет Ради перегляне законопроєкт про розподіл повноважень мера Києва і голови КМДА у жовтні

За рішення про перегляд законопроєкту про столицю проголосувало 20 із 27 членів профільного комітету Ради

Скріншот: Комітет з питань організації державної влади / YouTube
Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування перегляне законопроєкт (№2143-3) про розподіл повноважень мера Києва і голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). За відповідне рішення на засіданні 8 вересня проголосувало 20 із 27 членів комітету Ради, четверо – утрималися.

Засідання транслювали на YouTube-каналі комітету Ради.

"Переконаний, нам навряд чи вдасться підготувати якісний і консенсусний законопроєкт до 22 вересня. Тому я собі ставлю завдання, що ми зможемо випустити на комітет цей законопроєкт на перше засідання в жовтні, тобто через одне засідання", – сказав під час обговорення документа голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, нардеп від "Слуги народу" Віталій Безгін.

Нардеп від групи "За майбутнє" Ігор Гузь зазначив, що "вся ситуація навколо [мера Києва Віталія] Кличка має виключно політичний підтекст".

"Усі розуміють, що Офіс президента, його керівник Андрій Єрмак, "Слуга народу" хочуть змусити Кличка публічно відмовитися від президентських амбіцій", – додав Гузь.

Водночас член комітету, перший заступник голови парламентської фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що "розуміє прагнення затягнути цей процес, бо кожен день без закону [про столицю] дозволяє Київраді ухвалювати рішення, пов'язані із сумнівними виділеннями землі, відводами, планами".

"Це все те, що кияни не хотіли б бачити у себе в місті. А хотіли б бачити реальне самоврядування і працюючу систему. Коли над нашим великим і сонцесяйним мером, до якого не може бути претензій, але має бути хоч якийсь нагляд. Ми не кажемо про контроль, ми поважаємо Хартію місцевого самоврядування. Тому говоримо про дбайливий нагляд. Давайте дбайливий нагляд обговорювати", – підкреслив нардеп.

Комітет Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку на засіданні 1 жовтня 2019 року рекомендував парламенту ухвалити проєкт закону №2143-3. Його проголосували в першому читанні 3 жовтня. 16 вересня 2020 року парламентаріям презентували таблицю поправок до документа.

Згідно з проєктом закону, пропонують розділити повноваження і посади київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації (КМДА).

"Київський міський голова буде очолювати Київський магістрат – виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради, а голова КМДА здійснювати нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади", – ідеться в записці.

Автор проєкту закону – колишній нардеп від "Слуги народу", міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Коли він ще був нардепом, повідомляли, що Ткаченко претендує на посаду голови КМДА.

Контекст:

2003 року Конституційний Суд України вирішив, що КМДА має очолювати особа, яку обрали міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.

2019-го тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан надіслав до Кабміну лист із "нагадуванням" про необхідність внесення подання на звільнення Кличка з посади голови КМДА. Кабмін через деякий час погодив звільнення, але указ президента так і не був підписаний. Кличко подав проти Богдана і Кабміну позов до суду, а на Богдана також поскаржився в поліцію.

Восени 2020 року Кличко переміг на виборах мера Києва в першому турі.

У травні в Києві почали обшуки на низці комунальних і комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, вони тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском і спробою дискредитації Кличка і його політсили. Сам мер Києва заявив, що такого не було в Україні навіть "у махрові часи" експрезидента Віктора Януковича.

У середині серпня 2021 року ЗМІ повідомляли, що Офіс президента погодив кандидатуру на посаду голови КМДА. Кличко заявляв про тиск на владу Києва.