Журналіст Бутусов про Калинівку: Поки безпеку арсеналів тестують лосі, а не керівники, сподіватися на системний підхід не доводиться
Замість покарання винних у НП у Калинівці громадськість побачить звичайний для України політичний "договірняк", уважає журналіст Юрій Бутусов.
Безпеки на складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області не організували належно. Про це у Facebook написав журналіст, головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.
"Це фото лося зробили 20 липня 2017 року не в зоопарку, а на території 48-го арсеналу в Калинівці, на якому вчора сталися вибухи", – пише Бутусов у коментарі до фотографії.
Він повідомив, що, за даними джерела "Цензор.НЕТ", після вибухів складів у Сватовому і Балаклії на підвищення безпеки 48-го арсеналу боєприпасів у 2017 році було виділено 16 млн грн, гроші надійшли на рахунок військової частини.
"База в Калинівці – це розкидані на площі до тисячі гектарів майданчики зберігання боєприпасів, частина яких розташована в лісі, заростає кущами і деревами. Огорожа навколо бази в багатьох місцях символічна, і на територію часто заходять лосі й кабани – тут серед снарядів і бомб на них не ризикують полювати. А пройти на арсенал тваринам нескладно", – продовжив Бутусов.
За його словами, в Україні немає можливості побудувати тут надійне сховище боєприпасів.
"Казатимуть, що це війна і що поки грошей немає, значить, ніхто ні за що не може відповідати, і безпеку гарантувати неможливо. А ось це брехня. Саме тому, що війна, знизити збитки та підвищити захищеність арсеналу в Калинівці було можливо і потрібно.
"За підсумками Сватового і Балаклії у нас був час натягнути дріт і розставити вартових, щоб хоча б лосі не заходили на арсенал. Був час і кошти розосередити в різних частинах запаси найцінніших і найсучасніших артилерійських снарядів і мін, щоб не можна було в одній точці відразу підірвати багато. Був час і кошти вивезти з арсеналу ракети ЗРК і РСЗВ із маршовими двигунами, які під час вибуху дають розліт і детонацію на інших майданчиках зберігання. Був час і кошти розвезти хоча б частину боєприпасів у захищеніші точки зберігання", – продовжив журналіст.
За його словами, "зараз ми, як завжди, побачимо у виконанні керівництва замість розглядів у справі, замість жорстких кадрових рішень, відставок і звільнень звичайний український політичний "договірняк".
"Прокуратура відкриє справу проти начальника арсеналу. Потім, як було у випадку зі Сватовим і Балаклією, інформаційний шум знову зробить цю проблему неактуальною і нецікавою, і справу знову буде списано в архів. Арсенал у Балаклії був більшим, ніж у Калинівці, ми зазнали тяжкої шкоди, і в підсумку винуватим зроблять "стрілочника", вина якого невелика. Відсутність комплексних рішень робить уразливими інші наші арсенали й бази, уразливість яких чудово розуміє супротивник. Поки безпеку арсеналів тестують лосі, а не керівники, сподіватися на системний підхід не доводиться", – резюмував Бутусов.
На арсеналі Збройних сил України під Вінницею увечері 26 вересня сталася НП, підриваються снаряди.
Повітряний простір у зоні вибухів над Калинівкою Вінницької області в радіусі 50 км закрили. Змінено графік руху 47 поїздів. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, із зони НП евакуйовано 30 тис. осіб. За даними ДСНС, постраждали двоє людей, загиблих немає.
За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, НП сталася через "зовнішню причину". Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом диверсії. Президент України Петро Порошенко скликає засідання Воєнного кабінету через вибухи на артскладах у Калинівці.
Вибухи на складі боєприпасів у Калинівці – не перший випадок НП з арсеналом Збройних сил. Остання велика пожежа почалася 23 березня в Балаклії. 29 жовтня 2015 року загорілися склади Міноборони з боєприпасами в місті Сватовому Луганської області. Великі пожежі з 2003 року виникали на шести військових складах у країні.