Якби не протести у липні, справи про корупцію в "Енергоатомі" не було б – голова НАБУ

Кривонос вважає, що справа "Енергоатому" могла бути знищена
Фото: Державна інспекція архітектури та містобудування України / Facebook

Кримінальному провадженню про корупцію в НАЕК "Енергоатом" сприяли літні протести проти позбавлення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це в опублікованому 18 листопада інтерв'ю "Радіо Свобода" заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

10 листопада НАБУ повідомило про операцію "Мідас" із викриття "високорівневої злочинної організації", яка займалася вимаганням в "Енергоатомі". За даними слідства, підрядникам держкомпанії пропонували платити відкат від 10% до 15% за товари й послуги, погрожуючи блокувати платежі з бюджету або розірвати співпрацю.

Журналістка запитала у Кривоноса, чи опублікували б записи в цій справі, якби в липні українці не добилися скасування законопроєкту, який передбачав ліквідацію незалежності САП і НАБУ.

"Тоді картонкові протести завадили це зробити, і влада зробила крок назад. Якби тоді не був зроблений крок назад. Ми б зараз змогли б послухати ось ці плівки, які ми слухаємо?" – запитала вона.

"Я думаю, що цієї справи не було б. Вона була б точно знищена", – відповів директор НАБУ.

Під час інтерв'ю він відмовився коментувати думку бізнесмена Ігоря Коломойського, який перебуває під вартою, що у справі "Енергоатому" співвласник студії "Квартал 95" Тимур Міндіч (він теж підозрюваний) – лише "стрілочник".

"Мені не варто коментувати, хто що сказав у цій справі, мені варто коментувати здобуті докази", – сказав Кривонос.

Контекст:

22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який передбачав розширення повноважень генпрокурора, зокрема щодо кримінальних проваджень, котрими займаються НАБУ і САП. Закон того самого дня підписав президент Володимир Зеленський, і документ набув чинності.

Антикорупційні органи попереджали, що закон дає генпрокурору України доступ до всіх справ НАБУ, він матиме право надавати вказівки детективам, зможе закривати розслідування на вимогу сторони захисту тощо. У САП і НАБУ стверджували, що до тексту законопроєкту в останній момент внесли поправки, які "фактично знищують незалежність" САП і НАБУ.

Із 22 липня в різних містах України відбувалися акції протесту проти закону. Наступного дня Зеленський анонсував новий законопроєкт для посилення незалежності антикорупційних органів, і 24 липня подав його в Раду.

31 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про відновлення незалежності антикорупційних органів. Ніхто не утримався й не проголосував проти. Того самого дня закон підписав Зеленський.