Суд відмовив у допиті "грузинських снайперів" у справі п'яти екс-беркутівців, обвинувачених у розстрілах на Майдані – адвокат Закревська

У 20132014 роках в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади
Фото: EPA

Так звані грузинські снайпери, яких як свідків хотів допитати захист екс-беркутівців у суді про розстріли на Майдані, не надали доказів свого перебування в Білорусі, звідки мали проводити допит у режимі відеоконференції, повідомила адвокат сімей Небесної сотні Євгенія Закревська.

19 березня Святошинський райсуд Києва повторно відмовив у задоволенні клопотання адвокатів екс-співробітників спецпідрозділу "Беркут", підозрюваних у розстрілах активістів на Євромайдані, про допит "грузинських снайперів". Про це у Facebook 20 березня повідомила адвокат сімей Небесної сотні Євгенія Закревська.

За словами Закревської, адвокати беркутівців хотіли, щоб суд допитав "снайперів" як свідків у режимі відеоконференції з Білорусі, де ті нібито перебувають.

"Раніше аналогічне клопотання щодо частини "свідків", яких я особисто вважаю поганими акторами, було задоволено, і захисту було надано можливість допитати їх із території Вірменії, де вони, як зазначено в їхніх заявах, перебували. Проте виявилося, що ці "снайпери" брехали суду, ще навіть не почавши свідчити. Фальшстарт, так би мовити... Попереднє доручення суду не було виконано "у зв'язку з відсутністю вказаних громадян у республіці Вірменія", із території якої вони нібито були готові свідчити. При цьому, як з'ясувалося, на момент їх звернення до суду (7 грудня 2017 року) один із них на території вказаної країни не був із 2015 року, а інший узагалі вперше її відвідав у січні 2018 року", – написала адвокат.

Вона зазначила, що це стало приводом для повернення доручення суду без виконання.

"На даний час вказані два свідки повідомляють, що вони готові свідчити з іншої країни – Республіки Білорусь. Доказів перебування цих осіб на території цієї держави не надано. Власне, в задоволенні клопотання відмовлено. Тобто ввівши суд в оману ще на попередньому етапі, грузинські снайпери втратили шанс брехати в суді "по-крупному" і під присягою", – додала Закревська.

Наприкінці 2013-го – на початку 2014 років в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади. Протестувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). 

За даними ГПУ, у січні – лютому 2014 року в Києві загинуло 78 мітингувальників, понад 200 осіб дістало вогнепальні поранення, ще приблизно 1000 протестувальників – інші тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. 

П'ятьох екс-беркутівців – Сергія Тамтуру, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олега Янішевського і Олександра Маринченка – обвинувачують у розстрілі 48 активістів на Майдані, ще 84 людей було визнано потерпілими.

У листопаді 2017 року італійський інтернет-портал Gli Occhi Della Guerra опублікував документальний фільм-розслідування, у якому кілька людей, що говорять грузинською мовою, стверджували, що в лютому 2014 року перебували в Україні і входили до команди снайперів, завданням яких була стрільба по протестувальниках і по правоохоронцях.

Генпрокурор Юрій Луценко 5 грудня 2017 року заявив, що обставини подій на Майдані відомі слідству.

"Тому заяви про "снайперів Саакашвілі" або інші божевільні ідеї можуть спадати на думку тільки після щедрих вливань із боку зацікавлених колишніх чиновників, які хочуть уникнути покарання", – сказав Луценко.

13 лютого 2018 року російське агентство "РИА Новости" оприлюднило свідчення "грузинського снайпера" Олександра Ревазишвілі, героя розслідування Gli Occhi Della Guerra про "грузинський слід" у справі про розстріли на Майдані. Він нібито заявив, що народні депутати Сергій Пашинський та Володимир Парасюк особисто брали участь у вбивстві людей на Майдані під час подій Революції гідності. 

Парасюк заявив, що публікація в "РИА Новости" пов'язана з бажанням Москви уникнути відповідальності за розстріл Небесної сотні. Він сказав, що не реагує на такі статті, а Пашинський повідомив, що після виходу фільму написав заяву в прокуратуру.