"Ідентифікація Хмурого". Bellingcat опублікував доповідь про колишнього офіцера ГРУ, який, імовірно, привіз "Бук" на Донбас
Дослідницька група Bellingcat 15 лютого опублікувала доповідь, присвячену ймовірному організаторові перевезення на Донбас комплексу "Бук", який збив пасажирський Boeing 777 улітку 2014 року. У звіті стверджується, що цим питанням опікувався відставний офіцер Головного розвідувального управління РФ Сергій Дубінський (позивний Хмурий). "ГОРДОН" подає повний текст доповіді Bellingcat без змін.
18 липня 2014 року Служба безпеки України (СБУ) опублікувала декілька перехоплень телефонних перемовин, пов'язаних зі збиттям рейсу 17 "Малайзійських авіаліній" (MH17) 17 липня. Переважна частина цих переговорів, записаних у день збиття, відбувалася між офіцером на прізвисько Хмурий та іншими бійцями сепаратистів самопроголошеної "Донецької народної республіки". СБУ ідентифікувала Хмурого як Сергія Миколайовича Петровського, російського офіцера ГРУ. Однак ані західні, ані російськомовні ЗМІ довго не виявляли пильної уваги до його персони.
1 квітня 2015 року голландські ЗМІ NRC, NOS і De Telegraaf написали про Хмурого після того, як Міжнародна слідча група (МСГ) опублікувала відео, у якому зафіксовані перехоплення телефонних переговорів, а ідентифікація особистостей учасників перемовин була вирізана. Проте 18 вересня 2014 року російськомовне інтернет-ЗМІ PolitRussia опублікувало статтю із фотографією та відео про офіцера "ДНР" на ім′я Сергій Петровський та з позивним Хмурий.
Ця публікація базувалася на відео від 27 червня 2014 року, на якому зняте інтерв'ю з бійцем так званого "Народного ополчення Донбасу" з позивним Хмурий. Утім, імені Хмурого на цьому відео немає. Далі в нашій статті ми продемонструємо, що чоловік, який приїхав до Слов'янська з Москви і дав відеоінтерв'ю, вочевидь, не той Хмурий із перехопленого телефонного дзвінка.
На ще одному відео з назвою "Сергій Миколайович Петровський (позивний Хмурий, Поганий солдат)", завантаженому 2 жовтня 2014 року, оприлюднене звернення людини в масці, як йдеться в назві відео, Сергія Петровського. Це відео було завантажене ще раніше, 12 червня 2014 року, під назвою "Спецназ Стрєлкова". На ньому, вочевидь, не той чоловік, що дає інтерв'ю на відео від 27 червня, оскільки їхні голоси істотно відрізняються.
30 листопада 2014 року на російському новинному сайті Politikus було опубліковане інтерв'ю з генералом Сергієм Миколайовичем Петровським. У ньому зазначено, що на той момент він очолював Головне розвідувальне управління (ГРУ) "Донецької народної республіки", і що його військова кар'єра розпочалася в радянській армії у 1984 році, коли він відправився воювати в Афганістан. У 90-х він брав участь у війнах у Південній Осетії та Чечні, де познайомився з Ігорем "Стрєлковим" Гіркіним, який у 2014 році був "міністром оборони ДНР".
В іншому інтерв'ю, опублікованому 25 грудня 2014 року на російському ультранаціонал-патріотичному новинному сайті "Завтра", він називає себе "генерал-майором Сергієм Петровським" і згадує, що народився в 1962 році в Донецькій області. Незрозуміло, чи він отримав звання генерал-майора в Російській Федерації, в самопроголошеній "ДНР", або і там, і там. Також згадується, що він понад 30 років служив у радянській і російській арміях.
Раніше інтерв'ю з Хмурим, тоді полковником, публікувалося в 2003 році на російському новинному ресурсі "Известия". Це інтерв'ю згадується в публікації в блозі Globalized від 2016 року. У цьому ж пості, а також в іншому пості (від 28 листопада 2014 року) зазначено, що користувач, який називав себе "Поганим Солдатом", з аватаркою з написом "Хмурий", часто дописував на форумі сайта Antikvariat, присвяченому історії, військовим реліквіям та іншим темам. На цьому ж форумі також часто публікував повідомлення про війну в Україні Ігор "Стрєлков" Гіркін. Там же Хмурий написав 19 липня 2014 року, що він – полковник Сергій Миколайович Петровський, заступник міністра оборони "Донецької народної республіки" з питань розвідки гвардії.
Справжня особа "Сергія Петровського" (це ім'я виявилося псевдонімом) стала відомою завдяки зламу електронної пошти Ігоря Гіркіна в травні 2014 року. Було опубліковано кілька листів зі скриньки Гіркіна, зокрема надісланий 28 квітня 2014 року Сергієм Дубінським з адреси karahan1962@mail.ru. У листі було написано: "Привіт, Ігоре, ще не забув Зубра?" Це ім'я та адреса електронної скриньки вказують на сторінку в соціальній мережі, з якої видно, що Дубінський народився 9 серпня 1962 року і жив у Донецьку (Україна). Варто зазначити, що дата народження (1962 рік) відрізняється від вказаної СБУ (1964 рік).
За електронною адресою можна знайти форум сайта 181-го мотострілецького полку 108-ї мотострілецької дивізії, що брала участь у війні в Афганістані з 1979 по 1989 рік. На форумі після списку солдатів і років служби 18 липня 2010 року гість представляється як "Карахан" і Сергій Дубінський, що служив із 1985 по 1987 рр. та мешкає в Донецьку. У 2011 році він зареєструвався під ніком "Карахан", вказавши, що його звуть Сергій Дубінський і що він народився 9 серпня 1962 року, і додав свою фотографію у військовій формі полковника.
Незабаром після цього інший його однополчанин також виклав кілька фотографій, а у 2016 році ще один колишній однополчанин опублікував велику світлину Сергія Дубінського у формі, підписавши її "Петровський, Дворковський, Хмурий, Зубр, Бізон і наш Карахан", а також "Хмурий в "ДНР". Нині ці дописи видалені. На відео на форумі та на YouTube додана одна й та ж фотографія Сергія Дубінського у військовій формі.
Фотографія Сергія Дубінського у формі, ймовірно, редагувалася (наприклад, не вистачає фрагменту ордена "За заслуги перед вітчизною"). До того ж кількість медалей цілком властива для полковника з військовою кар'єрою з 1984 року. Однак переважна кількість медалей на його формі належить до радянської епохи, наприклад "Орден червоної зірки", "За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР", медаль "Ветеран Збройних сил СРСР", три медалі "За бездоганну службу", а також ювілейна медаль "70 років Збройним Силам СРСР".
Медаль "Ветеран Збройних сил СРСР" вручалася тільки людям, які прослужили в Збройних силах СРСР не менше 25 років, а медалі "За бездоганну службу" давалися в СРСР за 10, 15 і 20 років служби. Відтак, людина, яка служила з 1984 року, не могла отримати ці медалі, оскільки СРСР припинив існування у 1991 році. Дві медалі праворуч унизу вручалися ветеранам Афганської війни: значок "Бійцям-інтернаціоналістам" і медаль "Від удячного афганського народу". Тільки два "Ордена Мужності" ліворуч угорі, мабуть, були отримані під час служби в російській армії.
Медаль праворуч угорі – це, мабуть, ювілейна медаль "50 Років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.", якою в 1993 році нагороджувалися, за даними іншого джерела, тільки ветерани Другої світової війни, а також колишні малолітні в'язні концтаборів. Оскільки Дубінський народився 1962 року, він не міг належати до цих категорій.
Його фотографія з'являлася у статтях про "ДНР" 10 серпня 2015 року, 14 вересня 2015 року і 12 листопада 2015 року, але тільки 19 листопада 2016 року на сайті, присвяченому Донецьку, було вказано на зв'язок із MH17. Дані фотографії Сергія Дубінського публікувалися на скандальному сайті "Миротворец", що збирає особисті дані (переважно з відкритих джерел) росіян, сепаратистів і нібито колаборантів, які мають стосунок до війни на Донбасі. 7 лютого 2017 року команда дослідників відкритих джерел InformNapalm опублікувала додаткову інформацію про Сергія Дубінського, вказавши його нинішнє місце проживання: Росія, Ростовська область, Великий Лог, вулиця Молодіжна, 4Б.
Bellingcat вдалося віднайти ще одну сторінку Сергія Миколайовича Дубінського. Там зазначено, що користувач народився 9 серпня 1962 року і жив у Донецьку (Україна), а також у Ростові-на-Дону. З огляду на фотографії зі сторінки, улітку 2010 року Дубінський із сім'єю жили в Росії або принаймні відвідували Росію, але влітку 2011 року мешкали в Україні.
Згідно з відкритою базою даних автоінспекції Ростова-на-Дону, Дубінський Сергій Миколайович народився 9 серпня 1962 року, проживав у Степному на невідомій вулиці в будинку за номером 1, кв. 117. На його ім'я з 1998 по 2004 роки були зареєстровані три автомобілі. Степне – це військове містечко Ростовської області, де базується 22-а окрема бригада спеціального призначення, або в/ч 11659 (посилання). Ця бригада належить Головному розвідувальному управлінню – ГРУ.
Фотографії в альбомі Дубінського свідчать, що восени і в грудні 2014 року він перебував у Донецьку (Україна). На фотографії, знятій восени 2014 року, Дубінський зображений із російським актором Михайлом Пореченковим, який відвідав Донецьк 30 жовтня 2014 року. На світлині, знятій у грудні 2014 року, з Дубінським сфотографовані російський актор Іван Охлобистін, якому заборонено в′їзд до України через підтримку проросійських сепаратистів, а також дружина Охлобистіна Оксана Арбузова. Охлобистін відвідав Донбас наприкінці листопада 2014 року, а Донецьк – 30 листопада 2014 року. Охлобистін зустрічався з Ігорем "Стрєлковим" Гіркіним і стверджував, що отримав на Різдво годинник від Хмурого – генерал-майора Сергія Миколайовича Петровського.
На фотографії, знятій у грудні 2014 року, на Дубінському російська форма генерал-майора. Її можна порівняти, наприклад, із формою спікера міноборони РФ генерал-майора Ігора Конашенкова. На Дубінському, мабуть, нашивка "Спецназу ГРУ". До того ж на нашивці чітко видно емблему сухопутних військ Росії, хоча Дубінський нібито пішов у відставку в квітні 2014 року, вирушивши служити в "ДНР".
Напевно, Дубінський залишив Донецьк на початку 2015 року; до того ж йому нібито заборонили в'їзд в "ДНР" за вимагання грошей із бізнесменів. Відповідно до постанови Aксайського районного суду Ростовської області від 17 квітня 2015 року (архівна копія), з Дубінського стягнули кошти. Згадується також, що він отримував пенсію за службу в різних військових частинах. Перша з них – в/ч №61019. Як випливає з усього, ця частина досить давно сформована – інформації в інтернеті про неї немає. Друга зі згаданих частин – уже згадувана вище в/ч №11659 – 22-а бригада спецназу, а третя – в/ч №51019 – 116-й окремий радіовузол особливого призначення, також розташований у Степному.
На фотографіях, опублікованих улітку 2016 року, видно новий будинок Дубінського, який вдалося геолокувати за тією ж адресою, що вказано в статті InformNapalm: Ростовська область, Великий Лог, вулиця Молодіжна. Не вдалося підтвердити тільки номер будинку, оскільки на картах Google та Yandex вказані номери не усіх будинків на цій вулиці. Однак ймовірно, що номер будинку – 4А, а не 4Б. Задній план фотографії відповідає Google Streetview.
На іншій фотографії Дубінський позує на мотовсюдиході Can-Am Commander XT канадського виробництва. Новий мотовсюдихід цієї моделі коштує майже $15 тисяч.
Bellingcat робить такий висновок: особа, чий телефон прослуховувався Службою безпеки України 17 липня 2014 року (якщо СБУ правильно визначила її голос і/або знала, що прослуховуваний телефон належав їй та, відповідно, мав стосунок до перевезення "Бука", який збив у той же день MH17) – це Сергій Миколайович Дубінський із позивним Хмурий. Дубінський – російський ветеран бойових дій, мав у липні 2014 року звання полковника, який воював в Афганістані та Чечні, а згодом служив у 22-й бригаді спецназу ГРУ.
Це, вочевидь, не той самий бородатий Хмурий з інтерв'ю, який напевно використав той же позивний: 2 липня 2014 року Дубінський написав на форумі "Антикваріату", що його сплутали з іншою особою. Однак Дубінським міг бути чоловік у масці на відео, завантаженому в жовтні 2014 року під назвою "Сергій Миколайович Петровський (позивний Хмурий, Поганий Солдат), яке раніше було завантажене 12 червня 2014 року під назвою "Спецназ Стрєлкова". У тому ж пості на форумі "Антикваріат" від 2 липня 2014 року Дубінський написав, що він не з'являється у ЗМІ, за одним винятком: він читає текст на відео від 12 червня 2014 року.
Дубінський Сергій отримав звання "генерал-майора ДНР" у серпні 2014 року, незабаром після збиття MH17, а згодом повернувся до Росії після вигнання з Донецька за фінансові злочини. Зараз Дубінський мешкає, за російськими мірками, досить розкішно: має будинок у тихому селі, де проживає з сім'єю, і катається на дорогому мотовсюдиході.