Росія втратила $67 млрд нафтогазових доходів у 2023 році через західні санкції – дослідження Київського безпекового форуму

Російська економіка витримала санкції, оскільки їх ввели лише країни, на які припадало приблизно 50% зовнішньої торгівлі РФ, зазначають у дослідженні
Фото: depositphotos.com

Росія втратила $67 млрд нафтогазових доходів у 2023 році через введені країнами Заходу санкції, ідеться в дослідженні Київського безпекового форуму, заснованого фондом Арсенія Яценюка Open Ukraine, щодо економічних санкцій проти Росії за 2022–2023 роки. Про це повідомила 4 квітня пресслужба форуму. 

"Якщо вважати, що економічні санкції мали на меті ускладнити ведення Росією війни, вони виглядають логічними й певною мірою вдалими. У 2023 році нафтогазові доходи бюджету РФ упали порівняно із 2022 роком на $67 млрд, або на 40%", – ідеться в документі.

Автори зазначають, що Росія за рік на війну витрачала $108 млрд, і недоотримання $67 млрд – це 62% цих витрат.

У дослідженні підкреслюють, що очікування краху російської економіки і припинення війни внаслідок санкційної політики не справдилися через низку причин, зокрема через тривалу підготовку Росії до війни і введення санкцій.

"Реалії в наступному. Росія – країна, яка має власну, не повністю конвертовану валюту й нічим не зв'язана у плані її емісії, не покладається на зовнішнє фінансування, незважаючи на санкції, має великі надходження від експорту, здатна підтримувати свої внутрішні витрати протягом тривалого часу", – вказано в документі.

Також зазначають, що російська економіка витримала санкції щодо постачання товарів і послуг не так завдяки "паралельному імпорту" чи успішному імпортозаміщенню, як через те, що їх ввели лише країни, на які припадало приблизно 50% зовнішньої торгівлі Росії, а окремі держави, такі як Китай, Туреччина й інші, не беруть або не повною мірою беруть участь у санкційних заходах.

Серед фінансових санкцій експерти звертають увагу на від'єднання Росії від міжнародної системи міжбанківських платежів SWIFT, що спричинило дефіцит вільно конвертованої валюти й девальвацію рубля, прискорило темпи зростання виробничих і споживчих цін і поставило Росію в залежність від китайського юаня. Замороження активів Центробанку РФ стало найефективнішою економічною санкцією і призвело до значного вичерпування Фонду нацдобробуту – ліквідні кошти в ньому скоротилися з березня 2022-го до січня 2024 року на 44% (із 8,9 трлн руб. до 5 трлн руб.).

Серед потенціалу посилення санкцій експерти вказали на необхідність введенння вторинних санкцій та унеможливлення постачання продуктів перероблення російської нафти у країни, які ввели санкції, блокування танкерів тіньового флоту РФ, занесення Росії до чорного списку FATF, штрафні санкції проти банків, які допомагають обходити санкції.

"Економічні санкції дадуть руйнівний ефект у випадку, якщо Росія не зможе продовжувати експортувати ресурси й отримувати кошти від цього. Тільки тоді РФ великою мірою буде готова виконати умови для зняття санкцій", – резюмує Київський безпековий форум.

Контекст:

Санкції проти Росії вводять у відповідь на її агресію проти України ще із 2014 року. Після широкомасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.

За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року проти РФ було введено понад 16,5 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 19 тис. Росія – найпідсанкційніша країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.