У Гаазі розпочинає роботу міжнародний реєстр збитків. Очікують до 8 млн заяв від українців, які постраждали від російської агресії – Шмигаль

"Насамперед запускаємо фіксацію пошкодженого чи зруйнованого житла. Заяви подаватимуться через "Дію", усе максимально цифровізовано і зручно.  Прогнозуємо, що лише в сегменті житла до реєстру надійде від 300 тис. до 600 тис. заяв від постраждалих", – сказав Шмигаль.

Загалом, за його словами, очікують до 8 млн заяв від усіх, кого так чи інакше торкнулася війна.

"Послідовно й цілеспрямовано реалізуємо принцип "Росія заплатить" і створюємо прецедент матеріальної відповідальності агресора за спричинені ним втрати", – наголосив прем'єр-міністр.

У Кабміні пояснили, що реєстр відкриватимуть поступово. Приймання заяв почнуть для фізичних осіб категорії А3 – "позови, пов'язані зі втратою власності, доходу або засобів до існування", зокрема A3.1 – "пошкодження або знищення житлового нерухомого майна". 

Загалом реєстр прийматиме заяви від постраждалих фізичних, юридичних осіб, держави Україна по 40 категоріях. До категорій заяв входять: втрата життя, катування й сексуальне насильство, а також тілесні ушкодження, примусове переміщення і примусове переселення осіб, втрата майна й доходу, інші форми економічних збитків, пошкодження критичної інфраструктури й інших державних об'єктів, збитки, завдані історико-культурній спадщині, збитки довкіллю та інші категорії, визначені радою реєстру.

Заяву до першої відкритої категорії (А3) можна подати через застосунок або вебпортал "Дія". Там потрібно заповнити форму й відповісти на вказані запитання, надати відповідні докази на підтримку претензії: документи, записи, заяви, фотографії чи інші матеріали, які підтверджують збитки.

За першу годину функціонування Реєстру збитків від агресії РФ заявки на компенсацію подало вже 18 українців, повідомив міністр іноземних справ Дмитро Кулеба у Stories в Instagram.

Контекст:

За оцінкою українського уряду станом на початок 2023 року, завдані Україні збитки внаслідок війни перевищили $700 млрд. Відновлювати Україну влада має намір насамперед коштом заарештованих активів РФ, заявляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Генеральна Асамблея ООН 14 листопада 2022 року ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права, а також щодо створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.

У лютому 2023 року ЄС схвалив створення спеціальної робочої групи щодо використання заарештованих або заморожених російських активів для підтримки відновлення України.