У силах оборони України служить приблизно 2 тис. кримських татар – Джемілєв
У силах оборони України служить приблизно 2 тис. кримських татар. Про це лідер кримськотатарського народу, український нардеп Мустафа Джемілєв заявив виданню "Крим.Реалії" в інтерв'ю, яке опублікували 17 травня.
"У нас є сьогодні два військові підрозділи – це кримськотатарська добровольча диверсійно-розвідувальна група при ГУР Міноборони України і добровольчий батальйон імені Номана Челебіджіхана, який очолює Ленур Іслямов. Усього десь приблизно 2 тис. кримських татар [служать]", – сказав він.
Політик зазначив, що всі кримські татари, які після окупації Криму перейшли на материкову частину України, підлягають призову як громадяни України, і їх було призвано за місцем проживання.
Джемілєв наголосив, що на окупованому півострові країна-агресор забирає кримських татар на війну проти сил оборони України.
"Під час так званої мобілізації в Росії у 2022 році нам до рук потрапив список тих, хто підлягає призову в армію РФ у Криму. І ми звернули увагу, що там було кримськотатарських прізвищ непропорційно більше, ніж кримські татари становлять у співвідношенні до населення півострова. Це, звичайно ж, не означає, що вони цінують кримських татар як воїнів. Скоріше навпаки. Зрозуміло було, що їх скеровують на смерть. Завдання окупантів – очистити Крим, цей протестний потенціал знищити", – пояснив він.
За даними Джемілєва, окупанти "змогли призвати до своєї армії далеко не всіх призовників" кримськотатарського походження.
"На сьогоднішній день ми дістали інформацію лише про 41 труп із числа кримських татар, які повернулися в мішках. Із них 22 особи – це ув'язнені за побутовими статтями, яких забрали в армію під загрозою, що дадуть нові строки. Тільки шестеро людей, які зазіхнули на великі гроші, що окупанти обіцяли. А решта загиблих – ті, кому не вдалося уникнути [мобілізації]. Але це не означає, що цим цифри обмежуються. Тому що дуже багато – зниклі безвісти", – сказав він.
Журналіст запитав Джемілєва і про втрати кримських татар у лавах ЗСУ.
"Точної цифри не знаю. Ми зазвичай ховаємо їх самі. І нам навіть на тому цвинтарі, де дуже багато воїнів наших поховано, виділили окрему ділянку. Тому що кримських татар треба ховати відповідно до ісламських традицій. Там поки що, по-моєму, сім-вісім могил. Дуже багато наших загиблих співвітчизників у різних місцях поховані. Проблема ще в тому, що ми не можемо повідомляти прізвища й імена тих, хто загинув. Тому що одразу у Криму починаються наїзди ФСБ на їхніх родичів," – пояснив колишній голова Меджлісу.
Контекст:
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна й більшість країн світу.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.
Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.
У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, зокрема з території Криму.