Зеленський заявив, що західні партнери мають підтримувати українські удари по території РФ у відповідь на російські обстріли України

Журналістка запитала у президента, як він ставиться до засуджень з боку Заходу українських обстрілів у РФ, зокрема нафтопереробних заводів (НПЗ).

На брифінгу 2 квітня прессекретар генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік заявив у відповідь на запитання про удари по об'єктах у Татарстані, що ООН "проти будь-яких атак на цивільну інфраструктуру й закликає до їхнього припинення".

"Дуже дякуємо різним міжнародним організаціям, які постійно щось засуджують. Це дуже важливо, бо вони дійсно засуджують і фокусуються на ударах по Україні, а також деякі піднімають питання щодо ударів по НПЗ. [...] Можете цим організаціям відповісти. У принципі, мені здається, щоб зрештою зрозуміти, як вижити в Харкові, як людям жити без світла, без води, – треба, напевно, приїжджати, дивитися, а потім уже щось засуджувати або не засуджувати", – сказав Зеленський.

За його словами, "Росія, окрім сили, нічого не розуміє", і всі засудження, які висловлювали на міжнародному рівні, не привели до зменшення атак Росії.

"Тобто це говорить про те, що ці люди [з країни-агресора Росії] розуміють тільки одне – коли є потужна відповідь. Тому я вважаю, що, навпаки, наші західні партнери мають підтримувати українські відповіді [...]", – вважає президент України.

Контекст:

Україна атакує об'єкти на території країни-агресора (зокрема, аеродроми й нафтопереробні заводи) з використанням вітчизняних безпілотних систем. З початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували в багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли на себе СБУ й військова розвідка України.

За оцінкою Bloomberg, обсяги роботи нафтопереробних заводів у Росії протягом більшої частини лютого були майже на 4% нижчими від рівня грудня, тобто до масованих атак БПЛА. Але загалом, зазначило агентство, Росії вдалося відновити роботу більшості об'єктів, які зазнали атак, за винятком Туапсинського нафтопереробного заводу (туди дрони прилетіли наприкінці січня).

Через атаки, як зазначило The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.

12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства в кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.

22 березня Financial Times із посиланням на три джерела написало, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попередивши, що удари дронів можуть призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати заходи у відповідь. Зазначають, що неодноразові попередження з Вашингтона адресували високопосадовцям СБУ й ГУР Міноборони України. В Офісі президента України назвали матеріал FT фіктивною інформацією.

В уряді України російські НПЗ назвали абсолютно законними цілями. Україна діє "відповідно до найкращих натовських стандартів", підкреслили в Кабміні.

1 квітня віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в інтерв'ю Welt розповів, що Україна вже виробляє безпілотники, які можуть пролетіти понад 1 тис. км.

Про атаку на підприємство в Єлабузі, яке розташоване за 1,2 тис. км від українського кордону, вранці 2 квітня повідомив президент Татарстану Рустам Мінніханов. Ціллю для атаки безпілотників був завод зі збирання дронів Shahed, зазначили в ГУР МО. Окрім того, дрон ударив по НПЗ у Нижньокамську, виникла пожежа. ЗМІ повідомили, що атака на НПЗ у Татарстані була спільною операцією СБУ й ГУР, а уражений об'єкт відповідає за половину річного обсягу продукції заводу.

У Франції удари українців по російських НПЗ вважають самозахистом, а у США не підтримують.