Економіст Савченко: Наша продукція краща й дешевша. Але зайшовши ґрунтовно на ринок ЄС, ми будемо вибивати європейців. Тому вони ввели квоти G

Європейські виробники не зможуть конкурувати з українською продукцією, яка є дешевшою і кращою за якістю, тому Євросоюз запровадив квоти на ввезення товарів з України. Про це виданню "ГОРДОН" сказав ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко, коментуючи інформацію про те, що у грудні Україна обговорить із ЄС оновлення Угоди про асоціацію.

"Є угода про вільну торгівлю, але водночас – із винятками. І саме винятки стосуються найцікавіших для України галузей – харчової промисловості та сільського господарства. Ідеться насамперед про готову продукцію: м'ясо, мед, яйця. На ці товари встановлено ліміти. Відповідно, ми можемо продавати дуже обмежену кількість продуктів. Це основна проблема. Тому важливо домогтися або повного скасування обмежень, або хоча б збільшення квот у кілька разів. Інших серйозних проблем я не бачу. Потрібно розуміти, що в ЄС є свої виробники продуктів. Так, наша продукція і краща, і дешевша. Але зайшовши ґрунтовно на ринок ЄС, ми будемо вибивати французів, болгар, румун, поляків. Саме цей фактор змушує їх запроваджувати обмеження на ввезення української продукції. Конкуренція тут, на жаль, не працює. Щоб продавати в ЄС без мит, потрібно ставати повноправним членом союзу", – зазначив економіст.

На його думку, з боку України виступають дуже слабкі перемовники.

"Мені здається, ми не вміємо жорстко ставити свої умови. Наші перемовники дуже слабкі. Ми не використовуємо всіх політичних факторів, війни з Росією, можливості дістати статус "жертви номер два". Як ви знаєте, "перша світова жертва" – це євреї. А ми постраждали й у Другій світовій війні, і зараз. Отже, нам треба допомагати. Але, на жаль, цього немає. Думаю, нам цього разу збільшать ліміти на постачання меду. Загалом же ЄС погодиться на якісь невеликі поступки. Але ситуація радикально не зміниться. Наша держава має допомагати вітчизняним виробникам опановувати ринки Європи. І в цьому напрямі МЗС працює дуже погано. Там орієнтуються переважно на політику, а ось у плані економіки – не знають, не розуміють, не вміють, не борються. А треба вживати жорстких заходів проти тих країн ЄС, які блокують наші інтереси. Вони ж там ухвалюють рішення спільно – має бути консенсус. А якщо ми будемо тільки усміхатися і на все погоджуватися, то й результат матимемо відповідний", – підкреслив Савченко.

16 вересня 2014 року Угоду про асоціацію України з ЄС синхронно затвердили Верховна Рада і Європарламент. 11 липня 2017 року було завершено процедуру ратифікації документа. 1 вересня 2017 року він набув чинності в повному обсязі.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив законопроєкт про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі і НАТО. П'ятий президент України Петро Порошенко підписав закон 19 лютого.

5 листопада у Брюсселі віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що на шляху євроінтеграції перед Україною стоїть п'ять пріоритетів. За його словами, це секторальна інтеграція; подолання наслідків зміни клімату та енергоефективність; узгодження положень Угоди про асоціацію з реальним зростанням торгівлі; європейська інтеграція в регіонах (так звана децентралізація євроінтеграції); а також відновлення інфраструктури Донбасу.

7 листопада Кулеба сказав, що Угоду про асоціацію України з ЄС потрібно привести "у відповідність до реальності". Він додав, що говорити про перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС було б "революційно", Київ наполягає лише на модернізації документа.