"Нафтогаз України" намагається виправдати своє існування – експерт енергоринку Марунич

НАК "Нафтогаз України" намагається зайняти місце збутових газових компаній, яким він раніше продавав газ, і в такий спосіб виправдати необхідність свого існування, заявив у своєму Facebook співголова Фонду енергетичних стратегій, експерт енергоринку Дмитро Марунич.

"Спроби НАК "Нафтогаз України", його компанії ТОВ "ГК Нафтогаз України" напряму продавати газ населенню – не що інше, як відхід від задекларованої реформи газового ринку. Ні про яку конкуренцію йтися не може, "Нафтогаз" банально намагається витиснути з ринку збутові газові компанії, яким він раніше продавав газ, для того щоб зайняти їхнє місце. Із ким буде після цього конкурувати "Нафтогаз" або ТОВ "ГК Нафтогаз України", залишається запитати у керівників цих держкомпаній", – пише експерт.

Марунич додав, що "Нафтогаз" бере 2% торгової надбавки, не надаючи водночас жодних послуг, а отримані гроші скеровує на утримання компанії.

"Зокрема на виплату високих заробітних плат персоналу. Як повідомляли ЗМІ, офіційна зарплата керівника компанії Андрія Коболєва становить приблизно 2 млн грн на місяць. Дивує також вибір компанії, яка звернулася по ліцензію. Її створюють на базі ліквідованої з 2012 року "дочки" "Нафтогазу" – "Газ України". Саме ДК "Газ України" до 2012 року здійснювала реалізацію газу з ресурсів "Нафтогазу" кінцевим споживачам, здебільшого підприємствам теплокомуненерго і промисловості. Підставами для ухвалення рішення про ліквідацію було скорочення непотрібних посередників під час продажу газу "Нафтогазом" і оптимізація збутового ланцюжка", – нагадав він.

Співголова Фонду енергетичних стратегій уважає, що після врегулювання суперечки з "Газпромом" у Стокгольмі "Нафтогаз" буде вже не потрібен.

"Виходить, що через п'ять років, під час нового етапу "рішучих реформ", на газовий ринок повертається той самий непотрібний посередник. Потрібен цей посередник лише для вирішення питань безпосередньо самого "Нафтогазу". Річ у тому, що після рішення Стокгольмського арбітражу та врегулювання відносин у газовій сфері з Росією потреба в НАК "Нафтогаз України" просто відпадає. Особливо після 2019 року, коли закінчиться дія більшості контрактів. Саме тому керівництво шукає будь-які можливості для збереження панівного становища НАК "Нафтогаз України", ігноруючи основоположні принципи функціонування ринку природного газу в державах – членах ЄС", – упевнений експерт.

Він сумнівається, що запропонована "Нафтогазом" схема продажу газу споживачам зробить його дешевшим.

"Зараз керівництво "Нафтогазу" говорить про те, що газ за умови прямих постачань населенню стане дешевшим. Однак для створення повноцінної системи збуту "Нафтогазу" потрібно реалізувати масштабний комплекс заходів із забезпечення продажів: набір персоналу, організація роботи, створення системи збору платежів та стягнення боргів. У кінцевому підсумку витрати на ці заходи буде перекладено на кінцевого споживача, що призведе до зростання торгової націнки, замість заявленого її зниження топ-менеджерами "Нафтогазу". І "облагодіяне" населення буде платити більше", – підсумував Дмитро Марунич.

Із 2014 року "Газпром" і "Нафтогаз" судяться в Стокгольмському арбітражі через контракти на постачання природного газу з РФ до України і транзит газу через територію України з 2009 року. Слухання у цій справі завершилися в грудні 2016 року.

Станом на квітень 2017 року позовні вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" становили $12 млрд. У своїй позовній заяві українська компанія вимагає "перегляду транзитного тарифу з ретроактивною дією, компенсацію за недопостачання та інші зміни до контракту про транзит газу". 27 квітня "Газпром" збільшив вимоги до "Нафтогазу України" з $31,7 млрд до $37 млрд.

31 травня стало відомо, що Стокгольмський арбітраж ухвалив окреме рішення в цьому спорі, яким задовольнив головні вимоги компанії у спорі з "Газпромом": умову "бери або плати" скасовано; заборону на реекспорт скасовано; формулу ціни на газ переглянуто з 2014 року.

Зараз "НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" проводять серію переговорів, мета яких – визначити конкретні суми, які сторони повинні виплатити одна одній за рішенням арбітражу. Переговори проходять на нейтральній території.