Щоб зробити якусь єдину, зрозумілу ціну, поки кращої моделі не придумали, ніж "Роттердам плюс" – інвестаналітик
Враховувати ціну на енергоносії за різними цінами для різних споживачів – технічно складно, і такий підхід створює корупційні ризики, вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Єдина ціна на вугілля, яка ґрунтується на формулі "Роттердам плюс", не викликає питань у міжнародних організацій, її критикують тільки українські політики з лівого табору, заявив у коментарі "Українським новинам" керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
"На даний момент із боку міжнародних організацій формула не викликає сильного збентеження. Вона викликає сильне збентеження всередині країни, особливо з боку тих, хто називається політиками лівого табору, які надмірно соціально орієнтовані. Порахувати ціну видобутку на одній шахті можна за однією ціною, видобуток вугілля на іншій шахті за іншою ціною. І теж треба розуміти, що в цю ціну входить і чи входять у цю собівартість повні витрати на модернізацію шахт. Тобто це завжди індивідуально. Щоб зробити якусь єдину, зрозумілу ціну, поки кращої моделі не придумали, ніж "Роттердам плюс", – переконаний експерт.
Він додав, що в Україні було змінено модель ціноутворення і в газовій сфері, такою була вимога міжнародних партнерів.
"Мова йде не тільки про пряму вимогу МВФ. Ідеться про здоровий глузд, коли один товар не може мати дві різні ціни. Саме це створювало багато корупційних схем при попередній моделі ціноутворення на газ, коли чітко проконтролювати, куди йде газ – на потреби населення або це йде на юрособи окремі – це створювало дуже багато проблем в обліку. Тому що рахувати газ за однією ціною для одних потреб, за іншою ціною для інших потреб – це технічно складно. Це створює саме корупційні ризики. Здоровий глузд підказує, що ціна на якийсь зрозумілий товар повинна бути зрозуміла", – підкреслив Чурін.
В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв. Формулу для вугілля "Роттердам плюс" Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила у 2016 році, а в серпні 2018 року її застосування скасували з моменту запуску нового ринку електроенергії.
У вересні 2018-го економічну обґрунтованість формули "Роттердам плюс" підтвердили експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Згідно з їхніми висновками, використання цієї методики не завдало шкоди державі. Крім того, доцільність використання принципу імпортного паритету і методики "Роттердам плюс" підтвердила Європейська асоціація вугілля та лігніту (Euracoal).
Тарифи на електроенергію для промисловості і населення в Україні встановлює НКРЕКП. У вересні 2018 року голова комісії Оскана Кривенко зазначила, що формула "Роттердам плюс" стримує зростання тарифів для населення і промисловості, економія становить до 40 млрд грн.