Транспортування хлору через РФ – питання національної безпеки України та її громадян – ЗМІ

Водоканали України, які отримують хлор з Узбекистану через територію Росії, ризикують безпекою, пише журналістка порталу ZN.UA Рита Рєзнік у статті "Вода масового ураження".

"Українські водоканали можуть стати співучасниками операцій російських спецслужб. 3 вересня у Кривому Розі на державному підприємстві "Кривбаспромводопостачання", яке взяло в оренду КП "Кривбасводоканал", стався витік невизначеної кількості хлору, призначеного для знезараження води. У підсумку утворилася хмара отруйної речовини, яка поширилася на сусідні населені пункти і набула ознак екологічної катастрофи. Унаслідок інциденту постраждав оператор хлорних установок. Жінку доправили в лікарню з ознаками отруєння хлором. Цього ж дня просто з урочистих лінійок, присвячених початку нового навчального року, батьки терміново відкликали дітей зі шкіл усіх довколишніх населених пунктів. Люди евакуювалися, враховуючи загрозу отруєння хлором. У жителів сусідніх сіл з'явилися ознаки отруєння хлором: першіння в горлі й погане самопочуття", – нагадала авторка матеріалу.

Рєзнік пише, що під час розслідування з'ясувала: цистерни із хлором доправила в Кривий Ріг з Узбекистану компанія АТ "Навоїазот".

"Перше логічне запитання, яке з’явилося в багатьох розсудливих громадян, – навіщо купувати хлор в Узбекистані та транспортувати його на тисячі кілометрів, коли за 70 км від Кривого Рогу розташований вітчизняний виробник хлору – підприємство "ДніпроАзот"? На особливу увагу заслуговує і компанія-постачальник хлору для КП "Кривбасводоканал". Це – ТОВ "Ніка експогруп". Річ у тім, що основною діяльністю ТОВ "Ніка експогруп" є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовою олією та жирами. До того ж ця компанія не має дозволу на імпорт небезпечної хімічної речовини Державної служби експортного контролю України й не має фахівців, які можуть запобігти й усунути причини витікання хлору. Але це не стало перешкодою для укладення договорів постачання отруйної хімічної речовини і ввезення її без належних дозвільних документів на територію України. Адже головним лобістом ввезення узбецького хлору в нашу країну є колишній регіонал Станіслав Березкін", – стверджує журналістка.

Вона зазначає, що узбецький хлор вирішили завезти в Україну після зупинки вітчизняного виробника хлору – підприємства "ДніпроАзот".

"Цікавий факт, що АТ "Київводоканал" та КП "Кривбасводоканал" кілька разів у серпні місяці вносили зміни в оголошені ними процедури закупівлі рідкого хлору, а саме – постійно переносили терміни процедури проведення раніше оголошених тендерів. У підсумку, відповідно до умов заявлених закупівель на сайті ProZorro з боку АТ "Київводоканал" та КП "Кривбасводоканал", терміни проведення аукціонів було позначено день у день прибуття узбецького хлору в Україну. Ви вірите у збіги?" – продовжує автор.

Рєзнік з'ясувала, що на початку цього року АТ "Навоїазот" побудувало комплекс із виробництва хлору, каустичної соди та метанолу. Проект задумали в Росії ще 2006 року, але завершили тільки зараз.

"Завершення проекту стало можливим після досягнутих домовленостей щодо фактичного передання в управління виробництв хлору, каустичної соди й метанолу російського АТ "Каустик", Волгоград. Тим самим позиція "монополіста" і політика Кремля поширилися ще на один регіон – країни Середньої Азії. Отже, у Кривому Розі одномоментно опинилося чотири залізничні цистерни з рідким хлором виробництва АТ "Навоїазот" сумнівної якості, тому що відбір проб та проведення аналізу вхідного контролю ніхто з учасників схеми постачання не зміг би забезпечити. Ніхто не несе відповідальності за усунення НП, яка сталася з витоком хлору і якої могло б не бути у разі постачання хлору від національного товаровиробника", – впевнена авторка.

Журналістка пише, що "ДніпроАзот" супроводжує кожну цистерну хлору спеціальним вагоном з екіпажем, у якого є все для усунення НП під час транспортування.

"Водночас очевидний брак ознак будь-якої державної політики з боку водоканалів України на чолі з керівником асоціації "Укрводекологія" і головою правління АТ "Київводоканал" паном Дмитром Новицьким. Виходить, що він ставить під удар населення столиці України під час використання незрозумілої якості реагенту для очищення питної води. Саме з його мовчазної згоди й усної вказівки КП "Кривбасводоканал" виробляє закупівлю реагенту незрозумілого походження без результатів аналізу вхідного контролю якості", – заявила Рєзнік.

Вона підкреслює, що невідомо, хто відповідає за охорону і безпеку імпортного хлору і "які маніпуляції й технічні дії могло бути застосовано до залізничних цистерн із рідким хлором під час їхнього транспортування територією РФ".

"До того ж питання постачання і транспортування хлору через територію РФ треба розглядати в призмі забезпечення інтересів національної безпеки України та її громадян. Якби вантаж імпортували від виробника, наприклад із країн ЄС, то можна було розглядати ситуацію як бізнес-конкуренцію, яка знижує монополію "ДніпроАзоту". Але в цьому разі ідеться по суті про співпрацю з державою-агресором", – вважає авторка статті.