У Німеччині почалися слухання щодо "Північного потоку – 2"
У німецькому Штральзунді за закритими дверима пройдуть п'ятиденні слухання, які дадуть змогу галузевим відомствам і зацікавленим громадянам навести свої аргументи щодо проекту газопроводу "Північний потік – 2".
У німецькому Штральзунді 17 липня почалися слухання щодо проекту газопроводу "Північний потік – 2", які стануть частиною одержання дозвільного посвідчення на його будівництво, повідомляє газета Ostsee-Zeitung.
Видання зазначає, що п'ятиденні слухання, які проходять за закритими дверима, дадуть змогу галузевим відомствам, громадським об'єднанням і зацікавленим громадянам навести свої аргументи.
На адресу Гірничого управління у Штральзунді та Федерального відомства морського судноплавства і гідрографії надійшло понад 200 заяв.
Всесвітній фонд дикої природи (WWF) виступає проти видавання дозволу на будівництво. За даними екологів, під час будівництва лише у виключній економічній зоні Німеччини буде виділено 239 тонн фосфору.
Захисники природи також вимагають поліпшення компенсацій за планований збиток навколишньому середовищу. Свою незгоду з будівництвом газопроводу раніше висловили і фермери з острова Рюген.
Розпочати будівництво другої черги газопроводу "Північний потік" довжиною 1200 км планують у 2018 році. Орієнтовна вартість проекту, який підтримує уряд ФРН, – €9,5 млрд.
Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м&³3; газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Чинний газопровід "Північний потік" складається з двох ниток довжиною 1224 км і пропускною здатністю 27,5 млрд м&³3; кожна. Він проходить дном Балтійського моря. "Газпром" розпочав постачання цим газопроводом у 2012 році.
У грудні 2015 року президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що проект другої черги газопроводу "Північний потік" не відповідає енергетичним правилам ЄС (Третьому енергетичному пакету) і підриває роль України як транзитера газу.
У березні 2016 року вісім країн Євросоюзу підписали звернення до Єврокомісії із протестом проти проекту газопроводу.