Україна зобов'язалася продовжувати розпочатий 1 квітня етап реформи охорони здоров'я – меморандум із МВФ

Україна взяла на себе зобов'язання продовжити впровадження медичної реформи 2020 року. Про це йдеться в меморандумі про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом, опублікованому 11 червня.

"Впровадження реформи охорони здоров'я буде продовжено у 2020 році шляхом поширення нового режиму фінансування на ланки вторинної та спеціалізованої допомоги", – ідеться в документі.

Український уряд нагадав, що реформа фінансування системи охорони здоров'я стартувала 1 квітня 2020 року. У межах цього етапу "стратегічні закупівлі медичних послуг Національною службою здоров'я України були розширені на невідкладну, інтенсивну та спеціалізовану допомогу".

"Триватиме поступова трансформація постачальників медичних послуг у некомерційні юридичні особи комунальної власності, і їхнє фінансування базуватиметься на контрактах на виконання робіт, укладених із НСЗУ", – ідеться в меморандумі.

Київ також зобов'язався завершити створення пакета медичних послуг, що фінансується НСЗУ, включаючи первинну, спеціалізовану, паліативну та невідкладну допомогу".

Медреформа в Україні розпочалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря та підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року.

Із 1 квітня в Україні почали надавати 27 пакетів безкоштовних медичних послуг, а лікарні перейшли на іншу систему фінансування – тепер гроші їм виділяє Національна служба здоров'я України (НСЗУ), із якою медичні заклади підписують контракти. Головний принцип реформи – гроші лікарням розподіляють залежно від кількості наданих послуг. Отже, більше фінансування мають одержувати ті медзаклади, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

Із приходом на посаду міністра охорони здоров'я в березні 2020 року Максим Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи і зазначав, що його запровадження призведе до скорочення штату лікарень. Із критикою медичної реформи виступав і президент Володимир Зеленський. За даними глави держави, через новий механізм фінансування може бути звільнено приблизно 50 тис. медиків і закрито 332 лікарні.

В.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан сказала, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнень. За розрахунками НСЗУ, "не буде покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні й небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати".

"Цю концепцію підтримали і президент, і прем'єр-міністр, тоді це був Олексій Гончарук. І з листопада до квітня в цій концепції не змінилося жодного слова", – сказала Мовчан.

5 травня Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Чиновник заявив, що її не адаптовано до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить "справедливі тарифи", за яким будуть фінансувати сферу.

18 травня у НСЗУ заявили, що їм досі не надійшло пропозицій від МОЗ щодо поліпшення реформи. "Ми знаємо, що, на думку міністра, потрібно щось покращувати і змінювати. Це той рівень конкретики, який у нас є в середині травня", – сказала Мовчан.