Підписання декларації із сімейним лікарем. Де його знайти, навіщо це потрібно і скільки коштує G

Підписання декларації із сімейним лікарем. Де його знайти, навіщо це потрібно і скільки коштує До обов'язків сімейного лікаря входять профілактика захворювань, обстеження, діагностика, призначення аналізів, невідкладна допомога, вакцинація, видавання медичних довідок, лікарняних листів і рецептів на ліки
Фото: pixabay.com

2 квітня 2018 року в Україні розпочинається національна кампанія "Лікар для кожної родини": українці почнуть підписувати декларації із сімейними лікарями, педіатрами або терапевтами. Із 2020 року послуги профільних фахівців будуть безкоштовними тільки для тих пацієнтів, які дістали відповідне направлення від сімейного лікаря. "ГОРДОН" розповідає про черговий етап медичної реформи, реалізація якого почнеться наступного тижня.

Навіщо потрібен сімейний лікар?

У понеділок, 2 квітня, українці дістануть можливість укладати декларації із працівниками первинної медичної допомоги – терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями.

Кожен пацієнт зможе підписати документ з одним лікарем, який буде стежити за його здоров'ям, забезпечувати первинну діагностику, надавати невідкладну допомогу під час різкого погіршення здоров'я, призначати необхідні аналізи і давати направлення до профільних фахівців.

До його обов'язків входить профілактика захворювань, вакцинація, видавання медичних довідок, лікарняних листів і рецептів на ліки. МОЗ України зазначає, що в розвинених країнах лікарі первинної допомоги без госпіталізації вирішують до 80% звернень пацієнтів. Якщо лікар не може прийняти свого пацієнта (перебуває у відпустці або захворів), то лікарня повинна забезпечити заміну і заздалегідь про це поінформувати.

Починаючи з 2020 року безкоштовно дістати допомогу профільних фахівців (наприклад, кардіолога, гастроентеролога або невропатолога) можна буде тільки в тому разі, якщо відповідне направлення дав сімейний лікар, терапевт або педіатр (виняток – екстрена допомога, вона завжди безкоштовна).

До того ж лікар не може виписати направлення до конкретного лікаря чи установи – вказує тільки його спеціалізацію, а пацієнт сам вирішує, куди звернутися.

В Минздраве ожидают, что 80% обращений пациентов будут решаться на уровне семейного врача, терапевта и педиатра. Фото: pixabay.com У МОЗ очікують, що 80% звернень пацієнтів будуть вирішувати на рівні сімейного лікаря, терапевта та педіатра. Фото: pixabay.com

Як оплачують роботу сімейного лікаря?

Послуги лікаря первинної медичної допомоги повністю оплачує держава.

Медустанова, в якій працює сімейний лікар, терапевт або педіатр, буде отримувати від держави в середньому по 370 грн на рік за кожного пацієнта, який уклав із ним декларацію. Приблизно половина цих грошей компенсує витрати на обслуговування, друга половина – це зарплата лікаря і медсестри. Перерахування коштів медичним установам за пацієнтів почнеться в липні 2018 року.

Тариф за пацієнта варіюється залежно від його віку. Наприклад, за обслуговування людини похилого віку (віком від 65 років) і немовляти лікар буде отримувати вдвічі більше, ніж за 25-річного.

Максимальна рекомендована кількість пацієнтів, яку може обслуговувати один сімейний лікар, становить 1800 осіб, терапевт – 2000, педіатр – 900. За такого навантаження бюджет практики становитиме приблизно 740 тис. грн на рік, а сумарна зарплата лікаря і медсестри – приблизно 31 тис. грн на місяць. У 2019 році тариф планують підвищити з 370 до 450 грн на рік.

Як знайти лікаря та заповнити декларацію?

Обрати собі лікаря можна в будь-якому закладі первинної медичної допомоги, незалежно від місця проживання або прописки: якщо пацієнту потрібна первинна медична допомога в іншому місті, він зможе звернутися до найближчого чергового центру.

Кінцевого терміну підписання договору немає. Обрати собі лікаря та укласти договір можна буде у будь-який момент, навіть під час першого звернення до нього.

Процес заповнення декларації займатиме від 10 до 20 хвилин. Попередній запис не потрібен. Для укладання декларації необхідні: паспорт, ідентифікаційний код і мобільний телефон. Щоб підписати декларацію для дитини, знадобиться свідоцтво про народження та документи одного з батьків або піклувальників.

Декларации и вся информация о пациентах будут внесены в электронную систему. Фото: moz.gov.ua Декларації та вся інформація про пацієнтів будуть занесені в електронну систему. Фото: moz.gov.ua

Щоб укласти декларацію, потрібно звернутися в реєстратуру медичного закладу. Працівник реєстратури, медсестра або лікар вводить дані пацієнта в електронну систему, після чого на його мобільний телефон прийде смс із кодом, який потрібно повідомити працівнику медустанови. Потім з електронної системи роздруковують декларацію з даними пацієнта. Він має їх перевірити та підписати документ у двох примірниках: один забирає із собою, а другий залишається в установі.

Декларацію з лікарем підписують безстроково, вона діє до моменту, поки пацієнт не вирішить його змінити. Для цього достатньо просто підписати новий документ – зміни в системі відбуваються автоматично. Лікар не має права відмовляти у підписанні декларацій, поки не набере максимально рекомендованої кількості пацієнтів (від 900 до 2000 осіб залежно від спеціальності).

Укласти декларацію можна з лікарями з тих установ, які підключені до електронної системи eHealth. Зараз у ній зареєстровано 924 установи і 9394 лікарів з усіх областей України, список поповнюється щодня. На дверях лікарень, підключених до системи eHealth, буде висіти спеціальна наклейка "Тут можна обрати свого лікаря".

Вибирати лікаря з державної лікарні необов'язково – можна підписати декларацію з лікарем-підприємцем або лікарем із приватної клініки. Для держави жодної різниці між ними немає: обслуговування пацієнта завжди оплачуватимуть за стандартним тарифом (у середньому 370 грн на рік). Приватні клініки можуть брати участь у програмі, укладати декларації з пацієнтами і надавати первинну медичну допомогу коштом держбюджету, якщо погодяться працювати за загальним тарифом.

Клиники, подключенные к системе eHealth, можно будет отличить по наклейке. Фото: informator.ua Клініки, підключені до системи eHealth, можна буде відрізнити за наклейкою на дверях. Фото: informator.ua

Що буде далі?

До 1 липня 2018 року триває один із головних етапів медичної реформи – автоматизація закладів первинної медичної допомоги і підключення до електронної системи eHealth. На цьому етапі такі заклади також реорганізують із бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. Цими питаннями опікується місцева влада.

1 липня починає роботу Національна служба здоров'я України (НСЗУ). Саме ця служба забезпечить виплату бюджетних грошей медустановам за обслуговування пацієнтів.

Медустанови, які не встигнуть автоматизуватися і підключитися до eHealth, фінансуватимуть коштом медичної субвенції, як і раніше. У четвертому кварталі 2018 року у таких установ буде ще два "вікна" для укладання контрактів із НСЗУ і переходу на нову систему фінансування.

Переходити на роботу за новою схемою медустанови можуть тільки групами – одразу всім районом, містом або об'єднаною територіальною громадою. Це пов'язано з тим, що субвенцію виплачують місцевому бюджету, тому змінити фінансування можна лише для всього бюджету, а не для окремих закладів.

Количество медицинских учреждений, подключенных к системе eHealth. Инфографика: portal.ehealth-ukraine.org Кількість медичних установ, підключених до системи eHealth. Інфографіка: portal.ehealth-ukraine.org

У другому півріччі 2018 року мають розпочати підготовку до переходу установ спеціалізованого і стаціонарного лікування на нову модель фінансування. Її реалізують не раніше ніж 2020 року. До того часу МОЗ повинно повністю реформувати первинну допомогу і зібрати необхідну статистику для подальших змін.

На рівні спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги держава платитиме медичній установі за кожну надану послугу за єдиними для всієї країни тарифами. Ці тарифи міститимуть у собі всі витрати: на ліки, ремонт обладнання і зарплату лікарям.

Програму медичних гарантій – перелік оплачуваних державою послуг і тарифи на них – щорічно ухвалюватиме Верховна Рада у межах держбюджету.

Щороку також будуть затверджувати "червоний список послуг". Це "додаткові і не життєво необхідні" медичні послуги, які не буде оплачувати держава, – наприклад, пластична хірургія, естетична стоматологія тощо. Такі послуги пацієнти будуть оплачувати самі.

За всі інші послуги спеціалізованих і високоспеціалізованих медичних закладів пацієнту доведеться платити самостійно лише в тому разі, якщо він не дістав відповідного направлення від сімейного лікаря або терапевта.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати