Закон про енергоефективність будівель спрямований на скорочення втрат тепла – віце-президент Конфедерації будівельників України Ісаєнко

Дмитро Ісаєнко: Мінрегіон розробляє порядок проведення сертифікації
Фото: obozrevatel.com

Під час купівлі житла на первинному або вторинному ринку покупці завдяки енергетичному сертифікату, який запроваджує новий закон, зможуть одразу припустити, у яку суму їм обійдуться комунальні послуги, пояснив віце-президент Конфедерації будівельників України Дмитро Ісаєнко.

Закон "Про енергетичну ефективність будівель", який набуває чинності в липні цього року, зробить обов'язковою сертифікацію енергоефективності під час нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Тепер під час купівлі квартири в енергоефективному будинку її вартість буде вищою, ніж у будові із нижчим класом, але згодом витрати на опалення будуть меншими, пише в статті на сайті ZN.UA віце-президент Конфедерації будівельників Дмитро Ісаєнко.

"На вирішення проблеми скорочення втрат тепла націлено закон №4941 "Про енергетичну ефективність будівель", який вступає в силу вже в липні 2018 року. У ньому заслуговують на особливу увагу кілька розділів – про визначення енергоефективності будівель і про сертифікацію енергоефективності", – пише автор.

Сертифікація стане обов'язковою для будівель, вищих ніж чотири поверхи, а сам сертифікат буде обов'язковою частиною проектної документації та технічного паспорта на об'єкт.

"Що важливо – при купівлі житла на первинному або вторинному ринку покупці, завдяки енергетичному сертифікату, зможуть одразу прорахувати, у яку суму їм обійдуться комунальні послуги, – зазначає експерт. – Нині Мінрегіонбуд розробляє порядок здійснення сертифікації. Уже відомо, що це буде текстово-графічний документ, оформлений, у тому числі, і в електронному вигляді. Строк його дії – не більш як 10 років. Після закінчення цього терміну проводитиметься перереєстрація".

Раніше в українському законодавстві було закріплено поняття "енергетичний паспорт". Однак вимоги до його надання під час проведення експертизи не були чітко прописані. У новому законі наявна однозначна вимога про те, що аналог такого паспорта – сертифікат – в обов'язковому порядку має бути надано експертною організацією у разі проведення експертизи проектної документації, пояснив Ісаєнко.

“Від початку планувалося, що сертифікувати доведеться кожну квартиру окремо. Але в результаті автори законопроекту дійшли висновку, що це недоцільно. Адже залежно від розташування квартири навіть в одному під'їзді показники тепловтрат можуть істотно різнитися: наприклад, у приміщеннях на першому та останньому поверхах, а також у торцевих квартирах вони вищі, ніж у решті. Тому в нових нормах передбачається сертифікація всього будинку або, щонайменше, його блок-секції", – додав він.

Однією з головних характеристик сертифіката стане клас енергоефективності. Загалом їх сім: від максимально теплого будинку класу А до найбільш холодного класу G.

“Тобто, якщо будинок належить до класу рівня енергоефективності А, це означає, що споживання енергії у квартирі становитиме до 10 кВт/год на 1 квадратний метр на рік. А якщо будинок належить до класу рівня G, то споживання енергії – 90 кВт/год", – пояснив віце-президент Конфедерації будівельників.

Ще однією новацією закону "Про енергетичну ефективність будівель" є те, що під час продажу квартири її потенційний покупець буде мати право вимагати у власника енергетичний сертифікат. Це стосується і первинного, і вторинного ринку нерухомості.

“Прогнозувати точно, як позначиться сертифікація енергоефективності на вартості житла, складно. Але в цілому зрозуміло, що при купівлі квартири в енергоефективному будинку її вартість буде вищою, ніж у будівлі з нижчим класом, зате згодом витрати на опалення будуть меншими. Перш за все це стосується нового житла, де, як правило, забезпечується вищий коефіцієнт термічного опору порівняно, наприклад, з існуючими панельними будівлями", – резюмував експерт.

Норми закону "Про енергетичну ефективність будівель" не поширюються на промислові і сільськогосподарські будівлі, об'єкти енергетики, транспорту, зв'язку та оборони, культурної спадщини, склади, церкви, тимчасові споруди.