Банкрутство російських банків в Україні не вигідне нікому: ні українській економіці, ні українським вкладникам – член ради НБУ Фурман
За останні три роки суми вкладів у російських банках України у гривні скоротились удвічі, а в іноземній валюті – учетверо, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член ради Національного банку України Василь Фурман.
Українські вкладники банків із російським капіталом навряд чи постраждають через пропозицію Національного банку України Раді національної безпеки й оборони застосувати санкції до цих фінансових установ. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив член ради Національного банку України Василь Фурман.
"Запропоновані НБУ для затвердження РНБО санкції проти російських банків – це вимушений крок. На мій погляд, це правильне рішення в нинішніх умовах. Особливо якщо враховувати ескалацію конфлікту на Донбасі та те, як розвиваються відносини з нашим східним сусідом. Зрозуміло, кожна зі сторін зазнає певних утрат. Головне щоб не постраждали клієнти та вкладники цих банків. Я думаю, цього не станеться. Загальний кредитний портфель цих банків становить понад 150 млрд грн. Їхні загальні зобов'язання перед українськими фізичними та юридичними особами – приблизно 36 млрд грн. Тобто різниця цих показників досить суттєва", – зазначив Фурман.
На його думку, російські банки не мають перспектив розвитку в Україні.
"На мій погляд, перспектив розвитку у цих банків немає. Але їхнє банкрутство не вигідне нікому: ні українській економіці, ні українським вкладникам і клієнтам. Найкращий варіант для російських банків в Україні – щоб їхні акціонери продали їх українським, європейським чи американським інвесторам. Якщо найближчим часом цього не станеться, їм потрібно буде згортати свою роботу в Україні. По суті, це і так відбувається. Адже ні кредитний, ні депозитний портфелі у них не збільшуються", – підкреслив співрозмовник.
За його словами, українцям немає потреби вдаватися до радикальних заходів боротьби з російськими банками.
"За останні три роки суми вкладів у російських банках, що працюють в Україні, у гривні скоротились удвічі, а в іноземній валюті – учетверо. Частка цих банків у нашій країні за активами також зменшилася – до 8,8%. Тому вдаватися до якихось радикальних заходів, як радять деякі політики, нам не потрібно. Адже тоді ми можемо одержати претензії до держави Україна від акціонерів цих банків на мільярди доларів", – заявив Фурман.
Він акцентував увагу на тому, що необхідно захистити інтереси українських клієнтів банків із російським капіталом.
"Потрібно знаходити оптимальні рішення та діяти в рамках правового поля. Основне завдання тепер – захистити українських вкладників і клієнтів російських банків. Пропозиція НБУ щодо обмеження виведення капіталу цих банків материнським компаніям, на мій погляд, є, з одного боку, ефективною, з іншого, вона активізує процес продажу цих банків або погашення депозитів та поточних зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні", – резюмував співрозмовник.
Того самого дня в НБУ заявили, що в разі підтвердження інформації про готовність "Сбербанка России" обслуговувати власників "паспортів ЛДНР", вони будуть ініціювати перед РНБО питання про застосування санкцій до дочірнього банку "Сбербанка России" – ПАТ "Сбербанк".
9 березня у ПАТ "Сбербанк" заявили, що не обслуговують фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на окупованих територіях Донбасу.
13 березня в Києві націоналісти замурували вхід у головний офіс російського "Сбербанка", вимагаючи припинити діяльність установи на території України.
У ПАТ "Сбербанк" стверджують, що на їхні відділення та банкомати в Україні протягом останнього тижня здійснили понад 26 нападів.
15 березня секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що до банківських установ України, у капіталі яких є частка державних банків РФ, повинні бути введені санкції.
Того самого дня Нацбанк запропонував ввести санкції проти банків із російським капіталом. "Дочкам" російських банків можуть заборонити виведення капіталу з України.