Держава не може продовжувати ігнорувати монополію міжнародних платіжних систем – експерт

Монопольне становище міжнародних платіжних систем Mastercard і Visa в Україні настільки очевидне, що держава не може продовжувати ігнорувати його. Про це заявив координатор експертних груп Експертної економічної платформи Олег Гетман на своїй сторінці у Facebook.

Він оприлюднив дані, які, за його словами, підтверджують, що тарифікація карткових платіжних систем для українського бізнесу є необґрунтованою і потребує регулювання з боку законодавчої влади.

"В Україні склалася ситуація, коли приблизно 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їхня частка на ринку банківських послуг складає більше ніж 50%. У той же час частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa становить 67% та 32% від операцій відповідно, вони самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж. Українські державні банки разом із міжнародними платіжними системами (Visa і Mastercard) фактично є монополістами на цьому ринку в ситуації відсутності конкуренції", – зазначив Гетман.

Економіст підкреслив, що Антимонопольний комітет не звертає уваги на ситуацію, а спроби врегулювати її адміністративним шляхом були безуспішними.

"Численні спроби регулятора фінансового сектору не привели до успішного вирішення проблеми. Зокрема, останні заяви заступника голови НБУ в березні 2020 року про "зниження тарифів на інтерчейндж, що має здійснюватися адміністративним шляхом", не знайшли практичної реалізації. Постанова Кабміну №534, яка передбачала необхідність зниження тарифів на еквайринг, також була проігнорована", – підкреслив експерт.

Гетман закликав парламентаріїв внести зміни до низки законів, щоб дати Нацбанку повноваження, необхідні для встановлення справедливих тарифів на використання карткових платіжних систем.

"У ситуації, що склалася, втручання регулятора (НБУ) або законодавця вбачається припустимим і економічно доцільним. Наприклад, це може бути надання можливості НБУ як мегарегулятору фінансового сектору регулювати тарифи на еквайринг та інтерчейндж – прийняти законопроєкт №4364 у другому читанні, внести зміни до ст. 47 закону України про банки і банківську діяльність та законодавчо зобов'язати НБУ протягом трьох місяців проаналізувати ситуацію та прийняти необхідні нормативно-правові акти, які передбачатимуть обґрунтований рівень тарифів еквайрингу та комісії інтерчейндж (із 2022 року), не вищий, ніж певний рівень", – резюмував координатор Економічної експертної платформи.

Він висловив сподівання, що компроміс щодо цього питання знайдуть.