Формульний підхід застосовують не тільки для вугілля, але і для газу, і атомного палива – експерт
"Енергоатом" протестує проти такого підходу, оскільки бажає закладати в тариф завищену вартість палива, стверджує експерт у сфері енергетики, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Експерт у сфері енергетики, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук заявив, що формули на основі імпортного паритету застосовують для формування тарифів на основні енергоресурси. Про це він написав у блозі на сайті "Корреспондент".
"Під час публічної дискусії голови НКРЕКП (Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. – "ГОРДОН") Оксани Кривенко і керівника "Енергоатому" Юрія Недашковського виплила не дуже зручна для "Енергоатому" інформація: для розрахунку тарифу для АЕС діє абсолютно така ж формула, як і у випадку з "Роттердамом плюс" (вугілля) і "Дюсельдорфом плюс" (газ). І ціни на уран формуються на біржі в Нью-Йорку", – зазначив він.
На думку Корольчука, "Енергоатом" протестує проти такого підходу, оскільки бажає закладати в тариф завищену вартість палива.
"Власне, якщо уран коштує більше $70 і саме така вартість враховується в паливних збірках для АЕС, то бажання "Енергоатому" отримати в тарифі вартість урану на рівні $120 – це як мінімум жадібність", – заявив він.
В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв. Формулу для вугілля "Роттердам плюс" Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила у 2016 році, а в серпні 2018 року її застосування скасували з моменту запуску нового ринку електроенергії.
24 січня Антимонопольний комітет повідомив, що отримав від "Енергоатому" заяву про ймовірне порушення антимонопольного законодавства Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, у зв'язку із впровадженням формули "Роттердам плюс".
У вересні минулого року Європейська асоціація вугілля та лігніту (Euracoal) підтвердила доцільність використання принципу імпортного паритету під час розрахунку ціни енергетичного вугілля й формули "Роттердам плюс".
За даними голови НКРЕКП Оксани Кривенко, формула "Роттердам плюс" дала змогу українським споживачам електроенергії заощадити 40 млрд грн.